вівторок, 24 листопада 2015 р.





З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії,збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку 21 століття,а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян,які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей,прав і свобод людини,національних інтересів нашої держави та її європейського вибору Указом Президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року №872 в Україні 21 листопада оголошено Днем Гідності та Свободи. З цієї нагоди у бібліотеці-філіалі

с. Надрічне пройшла літературо-музична композиція пам'яті "Україно,мій мужній народе ,Складаю я пісню святої свободи"


Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з шаною зберігати і захищати цей безцінний скарб. Хай береже нас Бог і нашу славну Україну.


вівторок, 29 вересня 2015 р.








 

  Дорогі друзі! Чи ви вже чули про Старого Лева, що оселився у княжому місті Львові – у затишній мансарді, під дахом старовинної кам’яниці? 

Він великий мандрівник і щирий приятель дітей. Звідусіль, де б не мандрував, старий Лев привозить до Львова казки та різноманітні оповідки. Він усе це колекціонує – так-так, хтось збирає марки чи фантики, а Старий Лев – казки. О, в нього неймовірно велика колекція!

Та якось Старому Левові стало сумно від того, що ніхто інший не бачить його колекції, не знає про його неймовірні пригоди, зустрічі з надзвичайно цікавими письменниками – і він вирішив видавати книги для дітей, а в них розповідати про свої пригоди і знайомити дітей зі своїми друзям

Сьогодні бібліотека радо вітала своїх друзів -  вихованців дитячого садка "Малятко". Для них відбулася презентація книг видавництва Старого Лева.Також юні користувачі переглянули

 Казку з татом -Казка про Старого Лева .





















вівторок, 22 вересня 2015 р.




Десять українських дитячих книг, про які        знає увесь світ.



Українська книжка для дітей не так давно почала пробиватися в широкий світ.

Поява у престижних міжнародних каталогах на кшталт “Білих круків” та “почесних списках” премії Андерсена, участь видавців у Міжнародній книжковій виставці в Болонії, перемога в авторитетних преміях і як наслідок – переклад іноземними мовами та успіх у закордонного читача.

INSIDER дізнався, які саме дитячі книжки, видані в Україні протягом останніх років, стали відомими у світі.




Василь Голобородько, “Віршів повна рукавичка” (“Грані-Т”, 2010, ілюстрації Інги Леві)

2011 року книжка дитячих верлібрів “Віршів повна рукавичка” Василя Голобородька з лаконічними ілюстраціями Інги Леві ввійшла до міжнародного каталогу “Білі круки” (The White Ravens), ставши однією з 250 найкращих дитячих книжок у світі за версією Молодіжної бібліотеки в Мюнхені.

Гадаємо, не в останню чергу завдяки майстерності художниці. Для українського читача, звиклого переважно до повноколірних і багатих на деталі малюнків у дитячих книжках, витончені ілюстрації Інги Леві, виконані кольоровими олівцями, можуть виглядати надто “скупими”. Утім, вони бездоганно доповнюють метафорику віршів Василя Голобородька (на думку Оксани Забужко, поета, який найбільше з-поміж українців заслуговує на Нобелівську премію з літератури і, ясна річ, на переклади різними мовами).

Вдивлятися в ілюстрації так само цікаво, як і вчитуватися у вірші. Чимось вони нагадують дитячі малюнки, як і вірші – дитячі слова, логіку дитячого мислення. Крім того, на сторінках книжки багато “повітря”, зайві деталі не заважають зосереджуватися на головному – метафорах і образах, думках, закладених у поезію: “Загубив рукавичку. / Підняв. / Якби не підняв – / почалася б казка”.




Рукавичка”, народна казка (“Навчальна книга – Богдан”, 2011, ілюстрації Романи Романишин та Андрія Лесіва)

З появою навесні 2012-го в “Білих круках” “Рукавички” творчої студії “Аграфка”, імена львівських художників Романи Романишин та Андрія Лесіва надійно “прописалися” у списки тих, хто створює найкращі дитячі книжки у світі. Роком раніше книжка перемогла в конкурсі Міжнародного бієнале ілюстрації в Братиславі “ВІВ 2011″.

“Рукавичка” – одна з перших ластівок “Аґрафки” у сфері дитячої книги, книжка-гра, експеримент, який, очевидно, й оцінили мюнхенські бібліотекарі. Узявши класичний текст української народної казки, художники “вдягли” його у справжню хутряну рукавичку, розселили персонажів по уявних “квартирах” (хтось опинився в пальці, хтось – потіснився в долоні), додали до книжки рукавичку-розмальовку й таким чином актуалізували українську казку для сучасних читачів, яким уже не достатньо традиційних ілюстрацій до загальновідомого твору.

Тут знайдемо характерні для Романи й Андрія схематизм у зображеннях, стриманість і смак у кольоровій гамі, ретельну роботу зі шрифтами й деталями, які й роблять якісну дитячу книжку. Видавництво пропонує також і англомовний варіант “Рукавички”, виконаний Оксаною Лущевською і Майклом Найданом.




Мар’яна Савка, “Казка про Старого Лева” (“Видавництво Старого Лева”, 2011, ілюстрації Володимира Штанка)

Водночас із “Рукавичкою” до “Білих круків” потрапила й “Казка про Старого Лева”Мар’яни Савки з ілюстраціями Володимира Штанка. Текст – чергова спроба міфологізувати для дітей міський простір “культурної столиці” України. Мар’яна Савка створює віршовану легенду про те, як “у місті, що зветься по-княжому Львів” живе Лев-казкар (властиво, цією легендою живиться й “Видавництво Старого Лева”), п’є каву й пише казки на друкарській машинці, а до нього в гості приїжджають звідусіль екзотичні друзі – слон, жирафа і крокодил.

Завдяки рефрену казка легко запам’ятовується, що у свою чергу допомагає поширювати легенду про Старого Лева серед дітлахів, може, навіть не лише львівських. Ілюстрував книжку Володимир Штанко, чия інтерпретація Гоголевих “Вечеров на хуторе близ Диканьки” (“Грані-Т”, 2010) того ж року потрапила до “Почесного списку ілюстраторів”, який що два роки укладає міжнародне журі літературної премії імені Г.Х. Андерсена.




Іван Андрусяк, “Вісім днів із життя Бурундука” (“Грані-Т”, 2012, ілюстрації Ганни Осадко)

Наступного 2013 року в “Білих круках” з’явилася бешкетна повістина “Вісім днів із життя Бурундука” Івана Андрусяка з ілюстраціями Ганни Осадко. “Вісім днів із життя Бурундука”, себто семикласника Івана Боднарука, – психологічна повість, де всього потроху намішано – і перша симпатія, і проблеми з опануванням точних наук, і комплекси, пов’язані з надмірною вагою (щоправда, в цьому віці вони героя Андрусяка не дуже хвилюють), і навіть спроба виростити “кишенькового” чортика (у книжці вміщено покрокову інструкцію, як це зробити) для втілення будь-яких бажань.

Написано жваво й місцями по-справжньому дотепно, а “фірмові” чорно-білі ілюстрації Ганни Осадко створюють враження, ніби перед читачем – дитячий щоденник у дусі популярної писанини Ґреґа Геффлі (“Щоденник слабака”).

Очевидно, трендове оформлення відіграло немалу роль у тому, що мюнхенські бібліотекарі вирішили включити книжку до свого каталогу. На початку 2015-го “КСД” видало скандальне продовження пригод “майже дорослого” Івася “Закоханий Бурундук”.




“Ріпка. Стара казка, по-новому розповів Іван Франко”, (“Навчальна книга – Богдан”, 2012, ілюстрації Романи Романишин та Андрія Лесіва)

Водночас із книжкою Андрусяка й Осадко до “Білих круків” потрапив і другий артбук “Аґрафки” на тему української народної творчості.

“Ріпка” – також книжка-гра з оригінальним дизайном, книжка виймається з картонної коробки – так, мовби витягуєш із землі саму ріпку. А завдяки вставці з сантиметровою стрічкою дитині буде простіше уявити, якою ж величезною була городина, якщо її все сімейство не спромоглося вирвати. Наприкінці є словничок застарілих слів (художники використали текст казки в переказі Івана Франка).

Оригінальний підхід до всім знайомої теми, гумор в ілюстраціях і дизайні, а також стриманість у кольорах – за це українські читачі й, очевидно, журі європейських книжкових премій особливо люблять роботи Романи Романишин та Андрія Лесіва. Англомовний переклад книжки доступний на сайті видавця.




Романа Романишин, Андрій Лесів, “Зірки і макові зернята” (“Видавництво Старого Лева”, 2014)

2014 року українська дитяча книжка вперше отримала відзнаку престижної премії BolognaRagazzi.“Зірки і макові зернята” – дебют Романи Романишин та Андрія Лесіва як авторів. Хоча критики й закидають виданню брак “літературності”, який помітно навіть у невеличкому тексті, а в головній героїні – дівчинці Дорі – вбачають особу беземоційну, це не завадило “Зіркам і маковим зернятам” стати популярними в Європі (книжку, щоправда, зі зміненою назвою, обкладинкою та іменем головної героїні, видано у Франції, Кореї, Аргентині, ведуться переговори зі Словенією та Латвією, англомовний переклад доступний на Amazon.com).

Це – втілена філософія т.зв. “маленьких кроків”, історія про те, що “кожне завдання, навіть найскладніше, слід починати з простого – з один, два, три…”. Здавалося б, чудова нагода пояснити дітям очевидні життєві речі, втім, батьки маленьких читачів в Україні й досі не знають, із якого боку підійти до читання цієї неординарної книжки-картинки.




Леся Українка, “Лісова пісня” (“Основи”, 2014, ілюстрації Поліни Дорошенко)

Те, що творчість і життєвий шлях Лариси Косач вивчають у школі, аж ніяк не робить із неї дитячої письменниці. І, на жаль, не робить її без сумніву європейського рівня твори цікавими для дітей.

Тоді як оновлене сучасне видання “Лісової пісні”з яскравими й непересічними, геть нетиповими для української класики ілюстраціями Поліни Дорошенко, здатне внести корективи у сприйняття творів Лесі Українки.

І якщо не змінити уявлення про те, що шкільна класика нецікава, то принаймні змусити одну книжку прочитати. Оформлення молодої художниці (ілюстрації до “Лісової пісні” – дипломний проект Поліни Дорошенко) оцінили й мюнхенські бібліотекарі, включивши видання до міжнародного каталогу “Білі круки 2014″.




Роман Скиба, “Із життя хитрих слів” (“Laurus”, 2013, ілюстрації Тетяни Денисенко)

Любителям словесних забавок сподобається книжечка “Із життя хитрих слів” поета Романа Скиби й художниці Тетяни Денисенко, що з’явилася в “Білих круках” у 2014 році.

Слова “хитрі”, бо багатозначні – омоніми, омоформи, пароніми й загалом речі, мало придатні для перекладу іноземними мовами. Адже як іншими мовами передати “хитрість” ось цього, приміром, “Таксовіршика”: “Таксі впіймала такса. / І “гав” до водія… / – У вас висока такса? / Чи довга, як і я?”.

Ілюстрації до коротких віршиків виконано в техніці ліногравюри, що і припало до душі міжнародному журі.




Тарас Прохасько, Мар’яна Прохасько, “Хто зробить сніг” (“Видавництво Старого Лева”, 2013, ілюстрації Мар’яни Прохасько)

Дитяча книжка від подружжя Мар’яни і Тараса Прохаськів “Хто зробить сніг” щойно по виході зібрала всі можливі українські нагороди в царині дитячої книжки (“Дитяча книга року ВВС”, “ЛітАкцент року”) й відтак потрапила до “Білих круків”.

“Хто зробить сніг” – повість про життя великої кротячої родини, вічні цінності, любов, взаємодопомогу й відкритість до світу. Мудрість тут проста і ненав’язлива (велика і дружна родина, де всі одне одного люблять, живуть мирно і приймають у свій затишний світ усіх нужденних), оповідь – спокійна і плинна, малюнки Мар’яни Прохасько – метафоричні, ніжні й зворушливі.

Що важливо – автори мимохідь розповідають читачам про розподіл обов’язків у родині (мама тут не обмежена “традиційною” роллю домогосподарки, дозволяє собі й на контрабасі грати, й іноземні мови вчити, і на батуті стрибати; тато в цей час бавить дітей), життя і смерть, хоч це і не є основними темами повісті.

Книжку перекладено корейською мовою, обіцяють також видання латвійською. Прохаськи задумали кротячу історію як трилогію: 2014 року вийшла друга книжка серії “Куди зникло море”, наразі автори працюють над третьою – “Як зрозуміти козу”.




Романа Романишин, Андрій Лесів, “Війна, що змінила Рондо” (“Видавництво Старого Лева”, 2015)

Цього року українські автори вдруге опинилися серед відзначених премією Міжнародної виставки в Болонії. І знову це заслуга творчої студії “Аґрафка” і ще, можливо, в дечому – результат того, що від весни 2014-го слова “Україна” та “війна” все частіше стали з’являтися в заголовках світових новин.

“Війна, що змінила Рондо” лежить на межі між метафоричною книжкою-картинкою для дітей та ілюстрованою притчею для дорослих. Художники взялися за непросту справу – розповісти дітям про війну, та ще й, вочевидь, по свіжих слідах.

Дія відбувається в ідеалізованому містечку Рондо, де всі живуть у злагоді й піклуються про співочі квіти. Перед нами троє друзів-алегорій – Данко, Зірка і Фабіян. Одного дня в місто приходить війна, що “торкнулася кожного” (війну художники зобразили у вигляді величезної безликої руки, що несе смертоносну зброю).

Фінал оптимістичний: рятують місто любов, спільна праця й співи (тут слід вочевидь відчитувати натяк на події Революції Гідності: мешканці Рондо співають гімн). Найголовніше у книжці – розуміння того, що війни не минають безслідно (місто, як і його жителі, все життя нестиме на собі рани-спогади).

Найпершою права на “Війну, що змінила Рондо” придбала Словаччина, незабаром книжка вийде друком також у Південній Кореї, Франції та Китаї.



Як ся маєш, Дрищеве?*

Доброго дня, Надрічне!

Ти в моїм серці щемом,

Болем і світлом вічним.


Шум Золотої Липи,

Зілля п’янкого трунки

В душу мені улито

Щедрим твоїм дарунком.


Тим чебрецем росистим,

Що на горбі крутому.

Оком криниці чистим

Біля самого дому.


Співом гаїв, ланами,

Ніжно-блакитним небом.

Голосом тата й мами

Кличеш мене до себе.


Гомоном рідним люду,

Дзвоном святим церковці.

Силу вливаєш в груди,

Наче ласкаве сонце.


Йшов я у світу клекіт,

Міряв доріг сувої,

Ти ж було недалеко, —

Завше в мені й зі мною.


Маю надію щиру,

Що, як прийде година,

Ти своїм тихим миром

Приймеш мене, як сина.


Василь Савчук


В неділю, 30 серпня 2015 року в селі Надрічне відбувся

День села.

          Дитальніше читайте    http://nadrichne.org.ua/





субота, 1 серпня 2015 р.

   


   Тільки для Вас маю жити, –

для Вас цілим серцем і душею працювати,

для Вас усе посвятити, – ба, навіть за Вас,

  як цього треба буде,  

 й життя своє віддати.

                                              Андрей  Шептицький                                                                                                                                                                                                                                                                  


26 липня  у клубі села Надрічне відбувся вечір духовності "Апостол єдності"  присвячений 150-ій річниці від дня  народження Митрополита Андрея Шептицького. Захід організували працівники бібліотеки та клубу .

Цікаві факти з біографії Андрея Шептицького донесли до глядачів  ведучі вечора Раксолана Недільська та Андрій Маланчук.Проникливою ліричною піснею радував присутніх  дитячий ансамбль у складі : Наталі  і Людмили Болюх,Марії Мищишин ,Ірини Підлужної , Маряни Кирпенко ,Христини Мнєшик ,Ірини Савчук.  ( керівник Б. Баран) У їхньому виконанні прозвучали пісні  : "Віра,віра,віра" ,"Усього потроху",  " Пісня серця" ,"Боже дякую тобі" , "Марія" , "Дивіться у небо частіше" ,"Острівець любові" ,"Пісня на добро" ," Моя молитва".

Поєзію  до глядачів донесли Христина Мищишин та Марія Мищишин , були прочитаті вірші :"Собор душі", "Наверніться ви до Бога"," В молитвах і постах ростив ти силу духа"," Отче всесильний".

До уваги глядачів була представлена викладка літератури   

«Ніби та піщинка в мушлі, що обростає перламутром і врешті стає перлиною, так і постать Митрополита Шептицького, огорнута добрими ділами, стала перлиною нашого народу. Митрополит Андрей жив у час між двох світових війн, коли Україна перебувала в стані руїни. Ми, на превеликий жаль, живемо теж у стані війни. Так, сьогодні наша держава - в небезпеці, а українці – в неспокої.Утім, попереду - здійснення одного з пророцтв Митрополита Андрея про Україну:«Україна увільниться зі свого упадку та стане державою могутньою, з'єднаною, величавою, яка буде дорівнювати другим високо розвинутим державам».











пʼятниця, 5 червня 2015 р.



                                                  Вирушаймо в літо разом

                                     з книжкою!






Хто в чарівний світ пригод


Потрапить бажає,


Той нехай в бібліотеку


Нашу завітає.


І хто хоче історію


Всього світу знати,


Тому також цей будинок



Радим не минати.



Юні відвідувачі нашої бібліотеки!

На Вас чекають:

конкурсні програми, свята-розваги, літературні подорожі, вікторини, віртуальні мандрівки, майстер-класи, заходи на ігрових майданчиках, де ви матимете можливість ознайомитись з новинками літератури.

До зустрічі в нашій бібліотеці !














1 червня - одне з найстаріших міжнародних свят. Рішення про його проведення було ухвалено Міжнародною демократичною федерацією жінок на спеціальній сесії в листопаді 1949 року.
Перший Міжнародний день захисту дітей був проведений в 1950 році. ООН підтримала цю ініціативу і оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямів своєї діяльності.
В Україні День захисту дітей встановлено відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 і відзначається щорічно, також 1 червня.
З нагоди Міжнародного дня захисту дітей в бібліотеці-філіалі с. Надрічне була проведена правова година" Хай сонцю і квітам всміхаються діти"






















четвер, 14 травня 2015 р.

Метою впровадження електронного урядування в Україні є досягнення європейських стандартів якості електронних адміністративних послуг, відкритості та прозорості влади для громадян, представників бізнесу та громадських організацій.

Ініціатива «Публічні бібліотеки – мости до електронного урядування» є частиною Національного плану дій у рамках «Партнерства “Відкритий уряд

Пропонуємо скористатися послугами електронного урядування:

Президент України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Міністерство внутрішніх справ України
Міністерство доходів і зборів України
Міністерство екології та природних ресурсів України
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
Міністерство закордонних справ України
Міністерство інфраструктури України
Міністерство культури України
Міністерство молоді та спорту України
Міністерство оборони України
Міністерство освіти і науки України
Міністерство охорони здоров'я України
Міністерство промислової політики України
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Міністерство соціальної політики України
Міністерство фінансів України
Міністерство юстиції України



������.�������

вівторок, 17 березня 2015 р.





Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.
© Ліна Костенко






Творче поетичне слово-це символ певного часу. Таким символом української літератури стала    Ліна Костенко.Творчість Ліни Костенко - це окрема епоха в розвитку сучасної української культури. Прийшовши в літературу на хвилі духовного відродження, яке отримало назву "шістдесятники", поетеса заявила про себе як про самобутнє та неповторне явище в царині українського художнього слова. Лірика, тривога і водночас утвердження високих цінностей людини - надали їй амплуа беззаперечного морального лідера української інтелігенції, до якого прислуховується весь народ.
З нагоди 85 річчя від дня народження відомої української поетеси,
громадського діяча Ліни Костенко в бібліотеці-філіалі с.Надрічне пройшов вечір поезії "Поезія- це завжди неповторність".Ведучі вечора Іра Оберська, Маряна Підлужна донесли до глядачів
багатограність  особистості поетеси, ознойомили з творчими доробками Ліни Костенко.У глибокий світ поетичного слова ніжного лірика повели:Люда Віятик, Люба Сорока, Марія Мищишин, Віта Маланчук, Аліна Косован Були прочитані вірші "Люблю слова,їх музика іскриста","Страшні слова, коло воно мовчать","Мій перший вірш написаний в окопі", "Ти знов прийшла, моя печальна музо", та ін.  Глядачам вечора  були предствлені  відеоматеріали про життєвий і творчий шлях поетеси.Прозвучали  аудіо записи пісень на слова Ліни Костенко у виконанні Віталія Козловського " Небачене пробачено", сестер Тельнюк "І знову пролог",Ольги Богомолець "Між іншим","Очима ти сказав мені люблю", Андрія Литвина" Душа" Глядачі  також мали можливість переглянути викладку літератури "Стежками слова Ліни Костенко" . По закінченні вечора до присутніх звернувся в.о.сільського голови Володимир  Баран який наголосив, що вірші Ліни Костенко захоплюють,її творчість спонукає на роздуми, вчить патріотизму, любові до свого народу .
Сила слова Ліни Костенко- вічна.Як тонко і водночас з якою міццю вона описує долю нашого народу: "Історії ж бо пишуть на столі.Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.Ми пишем плугом, шаблею,мечем,Піснями і невільницьким плачем."