середа, 15 жовтня 2014 р.

Книга лікує душу

(Бібліографічний огляд літератури)


Душа і слово. Ці поняття вічні. І нічим так не вразиш, як словом. Ним можна і підбадьорити, а можна і завдати болю.
Книга має унікальну здатність – вона лікує людські душі та тіла. Про цілющу силу слова знали ще з прадавніх часів. Віра в магічну, чудодійну силу слова притаманна всім релігіям, фольклору, давній народній медицині. Вважалося, що слову підкоряються злі духи, хвороби, воно впливає на хід подій, перед ним відступають природні напасті, його чують боги. У Стародавньому Єгипті на вході у книгосховище фараона Рамзеса був напис „Аптека для душі”. З душевним здоров’ям книга асоціювалася і у давніх греків. А в XYII ст. в Англії один лікар радив своїм пацієнтам читати роман М. Сервантеса „Дон Кіхот”, бо помітив, що після прочитання книги настрій людей покращувався, і зцілення проходило швидше. В інших країнах лікарі рекомендували своїм хворим, крім приписаних ліків, прочитати декілька сторінок розважальної літератури.
У нашій свідомості книги – це, перш за все, накопичувачі та зберігачі знань, що передають духовні традиції, культуру, мистецтво від покоління до покоління, об’єднуючи людей різних часів та народів за допомогою слова. Але книгу можна використати ще і як засіб лікувального впливу на здоров’я людини.
Люди з вадами здоров'я, особливо діти, гостро переживають проблему самотності, котра ще більше посилює почуття соціальної незахищеності та знедоленості. Дітям набагато важче, ніж дорослим знайти вихід із кризової ситуації, яка є наслідком душевних або фізичних травм. Один з найбільш дієвих засобів – книга, правильно підібрана бібліотекарем, адже вона містить корисну інформацію, сприяє підвищенню самооцінки дитини.
Які ж книги краще порекомендувати дітям з особливими потребами, щоб вони змогли усвідомити мету, до якої слід прагнути, і зрозуміти, що навіть при важких хворобах можна бути корисними суспільству, людям?

Історія знає багато відомих людей, які боролися зі страшними недугами, жили і не падали духом. Такою була і наша геніальна Леся Українка.
Українка, Леся. Вірші. Драматичні поеми/ Леся Українка; худож.-оформлювач І. В. Осіпов. – Харків: Фоліо, 2008. - 351 с. – (Укр. класика).

До видання ввійшли вибрані вірші, поеми, драматичні твори Лесі Українки (1871-1913) – геніальної поетеси і драматурга, чиї твори стали класикою української літератури.
Доля розпорядилася так, що наділила Лесю дивовижними здібностями і водночас змусила виборювати життя в щоденних муках і стражданнях. Під час свята Водохреща в Луцьку дівчинка так захопилася, що не відчула, як промочила ноги в крижаній воді. Спочатку боліла нога, потім – рука. Діагноз – туберкульоз кісток, а потім і легень, нирок. Та ще в дитинстві поетеса засвоїла правило: щоб не плакати, треба сміятись. Про це вона говорила у вірші: „Contra spem spero” :
„Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні !”
Отак і змагалася з важкою недугою все життя. Іноді цілий місяць доводилося лежати в гіпсі, в „липучих кайданах”, як казала вона сама. Леся не вчилася в жодній школі, а всі знання здобувала самотужки. Прожила вона всього лише сорок два роки. Але написала багато геніальних творів, зробила великий вклад у розвиток рідної культури і залишається нашою національною гордістю.
Про незвичайну долю і звитягу Лесі Українки можна прочитати у книзі: Костенко, Анатоль. Леся Українка /А.Костенко ; упоряд. В. П. Сичевський. – К. : А. С. К., 2006. – 512 с. – (Життя видатних людей).
Книга дає уяву про багатогранність легендарної постаті, виняткової, незвичайної навіть серед рівних їй за геніальністю. Видання містить повість, листи, документальні матеріали, пов’язані з життям і творчістю великої поетеси.
Про важкі випробування, які випали на долю молодої людини – Владислава Титова, але не зломили його, йде мова у книзі „Всім смертям назло”.
Титов, Владислав. Всем смертям назло… : повесть, рассказы /В. Титов. – Донецк : Донбасс, 1985. – 151 с. – (Шк. б-ка).

У книг, як і у людей, у кожного своя доля. Історія цієї книги, можна сказати, дивовижна. Герой її – сильна і мужня людина, яка не скоряється перед найважчими обставинами життя. У минулому Владислав Титов – шахтар, гірничий майстер, ризикуючи життям, відвернув страшну катастрофу в шахті, яка загрожувала життю багатьох його товаришів. Гірники підняли обгоріле тіло нагору і лікарі довгі місяці боролися за його життя. Мистецтво лікарів і сильна воля їх пацієнта перемогли, але руки прийшлося ампутувати. Цілеспрямований молодий чоловік почав боротьбу за вихід у велике і діяльне життя. Він вчився писати: брав олівець у зуби і писав рухом голови, писав букви, склади. Йому було набагато важче ніж першокласнику, але він все переміг! Написав повість «Всім смертям назло”, ряд оповідань, повість “Ковила – трава степова” та багато інших творів.

Наступна книга : Бронте, Шарлотта. Джейн Ейр /Ш. Бронте ; пер. з англ.. Петро Соколовський. – К. : Основи, 1999. – 652 с. – (Зарубіжна класика).
Це одна із найзнаменитіших книг всіх часів і народів. Роман, на якому виросли покоління і покоління читачів, який не старіє і не втрачає своєї привабливості. Книга багато разів екранізувалася, але навіть найбільш вдалі екранізації не в силі були передати всю її чарівність та силу впливу на серця читачів. Твір багато в чому автобіографічний. Він присвячений історії скромної, але гордої та незалежної дівчини-сироти. Героїня книги наполегливо бореться з цілим рядом перепон, які стоять на її шляху до самостійного життя і особистого щастя.
Багато хто читав цю книгу, але, напевно, мало хто знає про долю її авторки Шарлотти Бронте. Вона мала дві сестри – Енн та Емілі, які також були талановитими письменницями. Енн Бронте (1820-1849) написала роман „Агнес Грей”. Він багато в чому автобіографічний і розповідає про те, що їй довелося пережити в той час, коли вона була гувернанткою. Емілі Бронте (1818-1848) також була надзвичайно талановитою і добре володіла пером. Всім відомий її роман „Грозовий перевал” (Бронте, Емілі. Грозовий перевал : роман /Е. Бронте. - Харків : Фоліо, 2006. – 319 с. – (Б-ка світ. літ.) про історію кохання сироти-батрака і дочки його хазяїв. Класик англійської літератури Сомерсет Моем назвав його серед десяти найкращих романів світу. Три сестри – дочки провінційного пастора із Йоркширу, хворіли туберкульозом і дуже рано померли (Шарлотта в 39 років, Емілі – в 30, Енн – в 29). Вони залишили прекрасні твори, які без перебільшення можна назвати літературними шедеврами, і, якими ми зачитуємося до цього часу.

Наступна книга дуже оптимістична і ніби випромінює радість. Це книга американської письменниці Елеонор Портер „Поліанна”.
Портер, Елеонор. Поліанна : роман / Е. Портер ; пер. з англ. Богдана Гора ; за ред. Леся Герасимчука. – К. : Школа, 2006. – 224 с. : іл. – (Дит. світ. бест).
Роман побачив світ у 1913 році і зразу ж став дуже популярним. Відтоді минуло майже сто років, проте й досі пригоди дивовижної дівчинки захоплюють читачів, учать їх любити життя і дарувати радість один одному. Роман перекладено багатьма мовами світу, а це видання – перший переклад на українську мову.
Дехто може звинуватити авторку та її героїню в тому, що вони уникають проблем, намагаються не помічати трагедій людського життя, але це зовсім не так. Свого часу Елеонор Портер зазначала : „Я ніколи не вважала, що треба заперечувати існування труднощів, страждань і зла. Просто, на мою думку, набагато краще сприймати невідоме бадьоро і радісно”. Так вчинила вона сама, і ця дружня порада, звернена до кожного з нас, лунає з вуст її милої, мудрої і безмежно близької нам героїні. Книга вчить всіх нас шукати щось радісне навіть у найприкрішій ситуації. І тоді наше життя, наче ліхтарики, осяють щирі посмішки, а головне – зміниться весь світ навколо нас.

Чарська, Лідія. Нотатки Маленької гімназистки : повісті /Л.Чарська; пер. з рос. – К. : Гамазин, 2008. – 416 с. – (Серія „А+В”).
Лідія Чарська – це псевдонім російської письменниці Лідії Олексіївни Воронової. Вона була дочкою заможних батьків, які дуже любили і пестили свою єдину доньку. Світ для маленької Ліди здавався чарівною казкою, котра буде тривати вічно. Але незабаром помирає мати дівчинки...
Минає час, Ліда замикається у собі та своїх мріях. Дівчинку відправляють навчатися до Павловського інституту, де вона ще більше відчуває себе самотньою, покинутою. У 10 років пише свій перший вірш, а у 15 починає вести щоденник, який згодом стає основою багатьох її творів. Всі свої переживання і радощі авторка ніби проектує на героїв своїх книг.
До книги входять дві повісті : “Спогади інститутки” та “Нотатки маленької гімназистки”. Героїня повістей, від імені якої ведеться розповідь, Люда Власовська, опиняється сама у незнайомому місці серед незнайомих людей і незрозумілих правил. Одна – серед ворожості і любові, зради і вірності, підлості і шляхетності. Відтепер їй потрібно самій без батьків і дорослих, без підказок з підручника вирішувати, що є добро, а що – зло.
У своїх творах Л. Чарська вчить дітей складати враження про людину не за тим, як вона виглядає, не за тим – бідна людина чи багата. Інша, дуже важлива риса героїв авторки – вміння терпіти негаразди, віра в те, що добро все одно переможе зло.
Головною рисою прози Л. Чарської є душевне тепло, доброта, оптимізм, що так необхідні дітям.

Бібліопацієнтам можна порекомендувати прозові твори письменників-класиків. Історичні або вигадані сюжети, яскраві портрети героїв, - гарантія того, що читач зрозуміє: існує низка відповідей на його хворобливе питання і знову повірить у життя. У вступній частині вже говорилося про рекомендацію одного лікаря читати пацієнтам твір М. Сервантеса про славного рицаря Дон Кіхота. Цей твір не втратив свого значення і в наш час.
Сервантес Сааведра, Мігель де Дон Кіхот : роман /М. С. Сервантес ; пер. з ісп. М. Іванова ; іл.. Г. Доре – К. : Школа, 2007. – 464 с. – (Світ неймовір. пригод).
Роман великого іспанського письменника (1547-1616) – один з найвидатніших творів світової літератури. Розповідає про пригоди бідного дворянина Алонсо Кіхана, який прочитав багато рицарських романів і уявив себе рицарем Дон Кіхотом. Разом з вірним зброєносцем Санчо Пансою він вирушив у похід проти зла і несправедливості на землі. Образ цього неординарного героя є „вічним” тому, що він сприймається читачами однаково у різні часи.

Книги розповідають нам про наполегливість та волю до перемоги, про щиру дружбу та справжнє кохання, про людей, які змогли перебороти всі труднощі і негаразди життя. Такі герої творів американського письменника початку XX століття О. Генрі.
О. Генрі. Вождь червоношкірих : оповідання /О. Генрі ; пер. I. Л. Базилянської. – Харків : Школа, 2009. – 496 с. – (Золота серія «Бібліотека пригод”).
Переважній більшості новел властиві іронія, тон легкої насмішки, але гумор не є самоціллю автора. При всій своїй розважальності оповідання О. Генрі містять глибокі думки і слушні життєві спостереження.
Письменник вдало піднімає смішне в людях, у їхній поведінці, у тих ситуаціях, у яких опиняються його герої. Сміх О. Генрі доброзичливий, у ньому немає злості чи брутальності. Письменник ніколи не сміється з фізичних вад людей, з їх нещасть. Сміх О. Генрі благородний, бо в основі гумору письменника лежить глибока віра в людину, любов до неї, ненависть до всього, що спотворює життя і людські душі. Герої його завжди залишаються вірні ідеалам людяності і добра („Останній листок”, “Дари волхвів” та ін.)

Наступною книгою огляду є „Різдвяні повісті” видатного англійського письменника Ч. Діккенса.
Діккенс, Чарлз. Різдвяні повісті : для серед. та ст. шк. віку /Ч. Діккенс; пер. з англ. О. Мокровольського. – Тернопіль: Начальна книга – Богдан ; К. : Веселка, 2009. – 464 с. – (Б-ка світової літератури для дітей у 100 т. «Світовид”).
Письменник у повістях піднімає філософське питання людських цінностей. До чого прагне кожна людина, чого немагається досягти у житті? Думаю, всі погодяться з тим, що такою метою є щастя, відчуття гармонії людини зі світом, гармонії в душі. Але кожен розуміє щастя по-своєму. Так, для когось це служіння іншим людям – праця лікаря, який дарує радість відродженого життя, праця науковця, що відкриває нові шляхи удосконалення людської цивілізації, праця матері, яка живе турботою про свою дитину, єдину і неповторну, присвячує їй своє життя, виховує в ній Людину. Але для когось щастя – то є нажива, накопичення, егоїстичне животіння, що, як доводить саме життя, призводить до душевної холодності та спустошення, знищує людське в людині. Світова література створила доволі велику кількість таких характерів, але яка ж мета: просто показати, відтворити життя, констатувати факти чи все ж таки з’ясувати, чому людина стає такою? Можливо, це вроджена вада, тоді вже нічого не зміниш, але раптом це збіг обставин, вплив середовища, оточення, хибна життєва позиція, помилка у виборі життєвих орієнтирів. У такому разі у людини є майбутнє. І святий обов’язок письменника зробити так, щоб “люди…вільно відкривали свої серця, що досі були немовби замкнені на замок”. Цього прагнув Чарльз Діккенс - видатний англійський письменник XIX століття.

Діти любляти читати „веселі”, гумористичні книги, казки, пригоди. А завдання бібліотекарів – допомогти знайти ті книги, які їм до душі, які зможуть відкрити для таких дітей світ, навчити добру.
Ліндгрен, Астрід. Пеппі Довгапанчоха : повість : для молод. шк. віку /А. Лінгрен ; пер. зі швед. Ольги Сенюк ; худож. оформл. Вікторії Ковальчук. – Львів : Манускрипт, 1996. – 165 с.
Цей твір вибраний не випадково. Дітям, які мають хронічні недуги, приходиться нелегко. Їм особливо потрібна казка : вона не тільки дасть рятівну можливість сховатися в уявному світі, але й дозволить за допомогою фантазії справитися з самотою і страхом. Книга навчить дітей з проблемами здоров’я не боятися своєї несхожості на інших, приймати себе з усіма недоліками й позитивами і завжди вірити у краще.
Можна порекомендувати дітям і книгу про Карлсона – маленького чоловічка, що живе на даху одного з будинків Стокгольма – столиці Швеції. Авторка її – шведська письменниця Астрід Емілія Ліндгрен, володарка Великої Золотої медалі Шведської академії і найпочеснішої нагороди дитячих письменників – Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена.
Лінгрен, Астрід. Малий і Карлсон, що живе на даху : повість : для молод. та серед. шк. віку / А. Лінгрен ; пер. зі швед. та післямова О. Д. Сенюк : іл.. Л. С. Карапетяна. – К. : Школа, 2007. – 400 с. : іл. – (Світ неймов. пригод).

Англійський письменник Алан Олександр Мілн (1882-1956) прославився на весь світ казками про наївного і довірливого ведмедика на ім’я Вінні-Пух. У 1920 році у нього народився перший і єдиний син Крістофер Робін Мілн, для якого і була написана книга про Вінні-Пуха, що став одним із основних її героїв. Перші 10 розділів побачили світ у 1926 році у книзі „Вінні-Пух”, а 1928 року у книзі “Хатка на Пуховій галявці” було вміщено решту 10 оповідань про ведмедика та його друзів. Відтоді обидві книги виходять здебільшого під однією обкладинкою, а Вінні став одним із найулюбленіших героїв для дітей усього світу.
Мілн, Алан А. Вінні-Пух / А. А. Мілн ; з англ.. пер. Леонід Солонько. К. : А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га, 2003. – 280 с.

Багато повчальних і веселих творів написав для дітей видатний майстер дитячої літератури Микола Носов.
Носов, Микола. Мишкова каша : оповідання / М. Носов. – К. : Махаон – Україна, 2008. – 126 с.
“Одного разу, коли я жив з мамою на дачі…” – так починається знамените оповідання „Мишкова каша”. На дачі – добре. Особливо, коли залишитися там удвох із другом. Про веселі, смішні пригоди друзів іде мова в оповіданні. А таких оповідань в книзі – 10. Микола Носов, який придумав знаменитого Незнайку, знав, що розповідати бешкетникам і фантазерам.
Носов, Микола. Вітя Малєєв у школі і вдома : повість / М. Носов ; мал.. В. Чижикова. – К. : Махаон-Україна, 2005. – 319 с.
Це повість про шкільних друзів – Вітю Малєєва та Костю Шишкіна, про їх помилки, прикрості та образи, радощі та перемоги.
Носов, Микола. Ляпка. : оповідання / М. Носов; худож. Н. Кудрявцева. – К. : Махаон-Україна, 2006. – 128 с. : іл.. – (Веселі витівки)
Одне з оповідань збірки „Огірки” – історія про двох хлопчиків Котьку і Павлика,сувору маму і справедливого дідуся-сторожа. Вона вчить дітей ніколи не брати чужого.

Гераскіна, Лія. У Країні невивчених уроків : (чарівна історія) / Л. Гераскіна : пер. з рос. Н. Кир’ян ; худож. Н. Бугословська. – К. : Махаон-Україна, 2009. – 160 с. : іл. – (Казкові повісті).
Книга розповідає про дивовижні пригоди неука та ледаря Віті Перестукіна у Країні невивчених уроків, де живуть півтора землекопи, білий ведмідь знемагає від спеки, а на князівство Івана Грозного нападають війська Наполеона.
Зощенко, М. М. Льоля і Мишко : оповідання / М. Зощенко ; пер. з рос. М. Зяблюк ; худож. Н. Богословська. – К. : Махаон-Україна, 2010. – 96 с. : іл. – (Малюнок про хороше).
До книги увійшли кумедні оповідання про малят – пустунів, витівників і веселих мрійників. Веселі історії вчать дітей бути добрими і чесними, сильними і хоробрими, поважати старших. Юні читачі залюбки посміхаються з веселих пригод своїх непосидючих однолітків.

Чуковський, Корній. Вірші, казки, загадки / К. Чуковський ; худож. Л. Якшис. – К. : Махаон-Україна, 2010. 128 с. : іл.
У книзі зібрано кращі твори для дітей видатного російського письменника Корнія Івановича Чуковського (1882-1969). Віршовані казки „Мийдодір” та “Федорине горе” привчать дітей дотримуватися правил гігієни, бути чистими та охайними.

Успенський, Е. М. Дядя Федір, пес і кіт ; Зима в Простоквашині : повісті-казки : для молод. та серед. шк.. віку / Е. Успенський ; пер. з рос. В. Г. Бойко : іл.. Ю. Б. Трубіциної. – К. : Школа, 2003. – 160 с. : іл. – (Золот б-ка).
До книжки увійшли дві повісті-казки Е. Успенського, вперше перекладені українською мовою. Кіт Матроскін і собака Шарик поселилися в селі Просто квашині, завели там господарство та нових друзів. Разом з ними весело проводить час хлопчик на ім’я Федір.
Успенський, Е. М. Улюблена дівчинка дяді Федора, або Втеча з Простоквашина : повісті-казки : для молод. та серед. шк.. віку / Е. Успенський ; пер. з рос. В. Г. Бойко ; худож. І. М. Штирьова. – К. : Школа, 2001. – 176 с. : іл.. – (Золота б-ка).
До книжки увійшли дві повісті-казки „Улюблена дівчинка дяді Федора” та “Тьотя дяді Федора”. Дівчинка Катя і тьотя Тамара Семенівна приїздять у село Простоквашино й зустрічаються з його старожилами : хлопчиком на ім’я дядя Федір, котом Матроскіним, собакою Шариком та іншими. А відтак з ними відбуваються веселі й цікаві пригоди.

Чеповецький, Ю. Неймовірні пригоди М’якуша, Нетака та Непосидька / Ю. Чеповецький ; пер. Т. Вакуленко, Н. Косенко ; мал.. В. Марченка. – Х. : Школа. 2010. – 176 с.
Трійця всесвітньо відомих іграшкових хлопчиків – Непосидько, М’якуш та Нетак – разом зі справжнім хлопчиком Петрусем на прізвисько Матусин-Татусів вирушають на пошуки неймовірних пригод.

Можна рекомендувати дітям цілий ряд прекрасних книг українських письменників.
Нестайко, В. З. Дивовижні пригоди в лісовій школі : Сонце серед ночі ; Пригоди в Павутинії / В. Нестайко ; мал.. В. Марченка. – Х. : Школа, 2010. – 208 с.
Легка, життєрадісна, сповнена доброго гумору книга розповідає про веселі, дотепні пригоди зайчика, їжачка та їхніх однокласників, учнів спеціалізованої музичної лісової школи з ведмежою мовою викладання. Для дітей молодшого та середнього шкільного віку.
Нестайко, В. З. Дивовижні пригоди в лісовій школі : Таємний агент Порча і козак Морозенко ; Таємниці ліцею „Кондор” / В. Нестайко ; мал.. В. Марченка. – Х. : Школа, 2010. – 128 с.
Наступна книга пригод учнів лісової школи, а також про новостворений пташиний ліцей.

Костецький, А. Г. Пригодам – ура! : фантаст.-пригод. Повісті та віршов. казки : для молод. шк.. віку / А. Костецький ; мал.. А. П. Василенка. – К. : Веселка, 1995. – 270 с. : іл.
Збірка кращих повістей та віршованих казок лауреата премії імені Лесі Українки А. Костецького. Все, що створено цим письменником – неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному з нас. Складається враження, ніби автор – або ровесник читача, або не набагато за нього старший. Так добре він знає і відчуває той світ, у якому вчаться, мріють, фантазують, дружать, бешкетують сьогоднішні дівчатка й хлопчики – герої його фантастично-пригодницьких повістей та віршів.

Куліш-Зіньків, Леонід. Сонячний дощик : вірші та оповідання / Л. Куліш-Зіньків. – Х. : Школа. 2006. – 80 с.
У цій книзі зібрано вірші та оповідання, щирі й безпосередні, сповнені ліризму і яскравого доброго гумору. Унікальність цих творів беззаперечна : вони цікаві й малечі, й дітям старшого віку, і дорослим.
Солоневський, Ростислав. Знай наших! : гуморески / Р. Солоневський. – Рівне : ВАТ „Рівненська друкарня”, 2007. – 60 с.
Веселі гуморески та смішинки для дітей молодшого та середнього шкільного віку.

Необхідно порекомендувати дітям з особливими потребами і народні казки. У казці добро завжди перемагає зло. Діти співпереживають героям казок, стають на позицію героя, намагаються подолати перешкоди, які з’являються на його шляху. Казка допоможе зняти психологічну напругу у дітей, досягти емоційної рівноваги.Є дуже велике різноманіття видань казок : українських народних, літературних та казок народів світу.
Українські казки / Худож. Л. Коммунар. – К. : Махаон-Україна, 2008. – 64 с. : іл.. – (Мої улюблені).
Біблійні казки / Упоряд. Ю. П. Винничук ; худож. – оформл. Л. Д. Киркач. – Харків : Фоліо, 2005. – 318 с. – (Б-ка укр. Казок).
У книзі зібрані легенди та казки українського народу на біблійні сюжети: про святих та Ісуса Христа.
Чарівна сопілка : кращі казки народів світу / Авт. – уклад. М. О. Хаткіна. – Донецьк : ТОВ ВКФ „БАО”, 2006. – 288 с.
Скільки казок існує на світі? Мабуть, ніхто не знає відповіді на це запитання, адже кожен народ створив безліч цікавих та повчальних казок, де добро завжди перемагає зло, а мудрість – грубу силу.
До цього збірника ввійшли казки народів Європи та Азії в сучасній літературній обробці. Оригінальні, яскраві, вони захоплюють і примушують замислитися. Неймовірні пригоди, чудесні перетворення, цікаві персонажі – все це може знайти читач у казках.
Бібліотерапія – „лікування книгою”, надзвичайно актуальна в наш час. Книга покликана лікувати душі людей. Вона допоможе зняти стресовий стан, розслабитися і відволіктися від проблем, забути про них. Читаючи книги, душа наповнюється силами життя, з’являється бажання жити і любити.
 

середа, 10 вересня 2014 р.

Людина повинна завжди пам'ятати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком.

Олександр Довженко


У вересні виповнюється 120 років від дня народження Олександра Довженка - кінорежисера "номер один" Землі української.  Видавничий дім "КОМОРА" випустив важезний том - "Довженко без гриму". 470 сторінок тексту (великим кеглем), який увібрав листи, спогади, архіви. Все те, що, на думку упорядників, покликане змити суспільно-політичний грим, який довгі роки підміняв справжнє обличчя геніального кінопоета. 




Книжка адресована передусім кіноманам з ухилом у Довженка. Тим, хто до перебудови ковтав сторінки "Новин кіноекрану" або "Советского экрана", а тепер шукає розумні статті про мистецтво кіно на спеціалізованих сайтах. 

вівторок, 9 вересня 2014 р.

ДЕНЬ НОВОЇ КНИГИ В БІБЛІОТЕЦІ


 

Кожна нова книга в бібліотеці — це подія, це завжди таємниця і знайомство, здатне принести ні з чим незрівнянне задоволення. Саме з цією метою в  бібліотеці пройшов День нової книги «Читай і будь успішним». В рамках Дня проведено хвилинку інформаційних повідомлень «Дивосвіт нової книги»,   консультацію «Пошук інформації за допомогою довідково-бібліографічного апарату бібліотеки», влаштовано викладку ," Нові надходження -  до ваших послуг" . 

четвер, 7 серпня 2014 р.

4 серпня 1854 року у селі Заньки, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія народилась перша народна артистка України Марія Заньковецька, ім’я якої носить Національний академічний український драматичний театр у Львові.

Де йшла вона – там
сходили троянди,
Куди дивилася – зірки.
Із сліз її – займались діаманти,
З зітхань – знімалися чайки.
Хто чув її, той чув наш степ зелений,
Стояв у нашому гаю.
Той розумів наш біль і гнів шалений
  І плакав в нашому краю.
                                 
                                                                                                        О. Олесь

 
З десяти років Марія почала навчання у приватному пансіоні Осовської в Чернігові. Батько Марії мав чудовий голос, соковитий баритон, а Марія – сильне меццо-сопрано. Удвох вони часто влаштовували для гостей свого дому у Заньках сімейні концерти.

У сімнадцять років вона стала дружиною артилерійського офіцера Хлистова й опинилася в Бессарабії, у фортеці Бендери. У цей час вперше зустрілася з Миколою Тобілевичем.
1876 – вийшла на сцену ніжинського театру. До кінця свого життя не поривала зв’язків з театральним колом Ніжина, де вона мешкала постійно протягом 1902–1924 та з перервами, повертаючись після гастролей, – до 1932. У Ніжині вона мала свій будинок, який зберігся до нашого часу.
27 жовтня 1882 р. у міському театрі Єлизаветграда (нині Кіровоград) під орудою Марка Кропивницького розпочався творчий шлях видатної української актриси. Вперше на професійній сцені вона зіграла роль Наталки («Наталка Полтавка» Івана Котляревського).
Пізніше Марія Заньковецька (вона взяла цей псевдонім на згадку про щасливе дитинство в рідному селі Заньки) працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого.
Актриса створювала образи, проникнуті справжнім драматизмом і запальною комедійністю. Вона уславляла своєю грою звичайних простих людей, розкриваючи безмежність їхніх душ. Маючи чудовий голос – драматичне сопрано, незрівнянно виконувала у спектаклях українські народні пісні. Домагалася відкриття в Ніжині стаціонарного державного театру. У 1918 році вона організувала народний театр «Українська трупа під орудою М.К Заньковецької». У театрі грали Борис Романицький, Т. Садовський, Андрій Ратмиров, В. Сосницький. Були поставлені спектаклі «Наталка Полтавка», «Гетьман Дорошенко», «Циганка Аза». Визнаючи її сценічні заслуги, в червні 1918 гетьман Скоропадський затвердив ухвалену Радою міністрів постанову про призначення їй довічної державної пенсії.
1922 – Україна урочисто відсвяткувала 40-річчя діяльності М. К. Заньковецької. Їй першій в Україні уряд присвоїв високе звання Народної артистки республіки. До Києва прибула і делегація з Ніжина у складі Ф. Д. Проценка, Т. А. Агре та двох дівчат з села Заньки. Побачивши земляків, Марія Костянтинівна схвилювалася до сліз. Ніжинці вручили їй подарунки та привітання.
Померла артистка 4 жовтня 1934 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі.


 

вівторок, 29 липня 2014 р.

В літні пригоди - з цікавою книжкою




Влітку я читаю часто до півночі,
поки пелехаті ляжуть сни на очі.
Я засну, раденька, сплять разом зі мною
явори Шевченка над Дніпром-рікою.
В сні не знаю, де я, лину в піднебессі,
а в руках лілея Українки Лесі...

На столі розкрита книжечка весела -
хитрий лис Микита в мандри йде на села.
Кіт-воркіт - на плоті дядечка Малишка...
Влітку й сни чарівні, якщо читаєш книжку!


В бібліотеці-філіалі с. Надрічне для учнів 1-4 класів оформлено книжкову виставку

"Веселімось, граємо, 

книжечки читаємо"".







Для учнів 5-9 класів викладку літератури

"В літні пригоди - з цікавою книжкою"







"

субота, 5 липня 2014 р.

Тобі,Вкраїно-честь і слава.








В Бережанському будинку культури 27 червня 2014 року  пройшов творчий звіт аматорських колективів Надрічнянської сільської ради "Тобі, Вкраїно - честь і слава" присвячений Дню Конституції України.
Після виконання Гімну України до присутніх звернувся голова Бережанської районної державної адміністрації Василь Михайлович КАЛИНЮК, який у своєму виступі окреслив непросту історію нашої Конституції.
... Ведучі заходу Володимир ВАНЦА, Андрій МАЛАНЧУК та Ольга Ценайко  розповідали про зіткану з патріотизму українську долю, права та мрії нашого славного народу.
Дуже проникливе декламування поезії-молитви Роксоланою НЕДІЛЬСЬКОЮ та виконання пісні "Молитва за Україну" Людмили БОЛЮХ в такий надзвичайно непростий для держави час звучали особливо щемливо:
"Молюсь за тебе, УКРАЇНО,
В молитві сила моїх слів.
Молись і ти, бо ми - єдині,
Молись за тисячі життів..."
Після чарівних піснеспівів Людмили БОЛЮХ ("Чути, чути, чути..."), Роксолани НЕДІЛЬСЬКОЇ ("Краю рідний - доленько моя" та дитячого вокального ансамблю під керівництвом Барана Богдана (ЛЮДМИЛА БОЛЮХ, Ірини ДИДИК, Оксана ВАНЦА, Вероніка КОВАЛЬ, Роксолана НЕДІЛЬСЬКА, Ірина ПІДЛУЖНА, Надія ФЕРЕНЦ, Інна Ярема - "Коли співають діти "), мабуть, всі глядачі зрозуміли які талановиті голосисті дівчатка живуть в Надрічному.
Не відставала й сільська молодь. Жіночий вокальний ансамбль під керівництвом Барана Богдана(Леся БАРАН, Марія БАРАН, Зоряна КУЛИНА, Оксана МАЙКО, Марія ОБЕРСЬКА) зворушливо та ніжно виконав пісню "Це ти - Україно моя", а Марія ОБЕРСЬКА - "Україно моя".
А після тенорного звучання "Чом, чом, земле моя" з уст Олега МИЩИШИНА   стало очевидно, що в Надрічному і чоловіки чудово співають...

Окрім талантів-аматорів Надрічного в святковому концерті взяли участь Іванна ШАЮК, Наталія МАРЦЕНЮК, хореографічний ансамбль "Водограй" (балетмейстер Ірина БУРЧАК), Жуківська дитяча музична школа (керівник Дмитро ЗАГОРОДНІЙ), Богдана БОРЕЦЬКА та ансамбль "Просвіта" (хормейстер Зіновій ГОЛОВАЦЬКИЙ).












середа, 25 червня 2014 р.

Наша пам'ятка природи

На Тернопільщині ще три природних комплекси та об'єкти віднесено до природно-заповідного фонду. Зокрема, це заповідне урочище „Вертеби", комплексна пам'ятка природи місцевого значення „Музикова скала", геологічна пам'ятка природи місцевого значення „Дислокації гірських порід на околиці с.Надрічне Бережанського району" (описові характеристики додаються).
Загалом в області протягом 2000-2014 років оголошено 80 нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 18291,04 га. Відсоток заповідності області („показник заповідності") доведено до 8,87 %, площу природно-заповідного фонду до 122,61 тис.га. Природно-заповідний фонд області станом на 1.04.2014 має у своєму складі 599 одиниць територій та об'єктів.



Геологічна пам'ятка природи місцевого значення „Дислокація гірських порід на околиці с. Надрічне Бережанського району" - 0,20 га (Бережанський район, Надрічнянська сільська рада, кв.12 в.12 Курянівського лісництва Бережанського РДАПП "Бережанирайагроліс",в днищі та бортах глибокого яру на околиці с. Надрічне Бережанського району поблизу дороги на с. Конюхи). Оголошена рішенням Тернопільської обласної ради від 12 листопада 2013 року №1523 "Про оголошення геологічної пам'ятки природи місцевого значення "Дислокація гірських порід на околиці с. Надрічне Бережанського району". Мета заповідання - охорона та збереження відслонення породи туронського ярусу крейдової системи та баденського ярусу неогенової системи, що має наукову та естетичну цінність і є унікальним для Подільської височини.


середа, 11 червня 2014 р.



На свято Зіслання Святого Духа (П'ятдесятниці, Трійці) в центрі Надрічного було освячено оновлену пам'ятку, поставлену на честь Незалежності України - статую матері Божої, яка тепер нагадує капличку.

Отець Зеновій у вітальному слові сказав, що капличка стане справжньою окрасою села та подякував спонсору облаштувальних робіт Володимиру Кадубцю і майстрам, які працювали над проектом.

Далі був подячний молебень до Матері Божої та концерт дівчаток школи.

















пʼятниця, 23 травня 2014 р.




11 книг цієї весни: довгоочікувані українські новинки

*

Літо не за горами. Тому ми, прощаючись з весною, хочемо ознаймити вас із найновішими українськими весняними книжками, які появилися на світ цієї чудової і непростої для нашої країни пори.
Перед вами – 11 книг про боротьбу і волю, про здобутки і втрати, про Україну сучасну і давню, про щастя досвіду і людську мудрість. Це – книги для ваших мізків і для вашої душі. І важкі, і легкі.
Читайте українське! До зустрічі влітку!

1. Євромайдан. Лірична хроніка


*
Коли люди пережили шок від перших кривавих подій, гнів помсти й холоднокровність оборони, почалося глобальне структурне осмислення нової дійсності.
Поезія це перші спроби зрозуміти, що відбулось.
Автори текстів: Маріанна Кіяновська, Евгения Бильченко, Тетяна Власова, Марина Падалко, Катерина Калитко, Ульяна Кривохатьасова, Борис Херсонский, Єлизавета Жарікова, Павло Коробчук, Марія Ткаченко, Олексій Бик, Микола Чорний, Василь Махно, Марічка Гуменюк, Мар’яна Савка, Карина Тумаєва, Оксана Самуляк, Ліна Абрамова, Богдан Боденчук, Богдан Томенчук, Василь Кузан, Дмитро Андрощук, Вогнедара Січеславська, Елла Євтушенко, Лилия Шауберг, Галина Крук, Янина Косаковская, Сергій Скальд, Олена Покидько, Олена Герасим’юк.
 

Омріяний край

Лілі Хайд

*
Чи знаєте Ви, що почуває народ, у якого вже вкотре імперія відбирає Батьківщину? Чи знаєте Ви, якою болючою є репатрація? Як воно: не мати змоги жити у власних домівках, бо там оселилися чужі люди; не мати права прцювати на землі, яка споконвічно належала твоїм предкам; бачити, як знамениті на всю Європу кримськотатарські сади поросли лісом…
І пекуче питання: чому вони нас так ненавидять? Колись один великий письменник сказав: ми любимо людей за те добро, яке ми їм зробили, і ненавидимо їх за те зло, яке їм завдали…
Головна героїня – кримськотатарська дівчинка Сафі, яка народилася за межами історичної батьківщини, виростала на оповідках про рай під назвою «Крим». Коли багатолітня її мрія опинитися на тій благословенній землі здійснилася, її чекало жорстке розчарування: нова реальність поставилася до неї більш, як вороже. Однак через сувору дійсність прогулькують промінчики нового трепетного почуття – безмежної, всепоглинаючої любові до рідного краю.


Проект “Україна”. Відомі історії нашої держави

Данило Яневський

*
У книжці телеведучого, журналіста Hromadske.TV, доктора історичних наук Данила Яневського розповідається про те, що відбувалося на землі, яка зараз називається Україною, починаючи з середини Х ст. до об’єднання 1386 року Королівства Польського та Великого князівства Литовського (до складу якого входила сучасна Правобережна Україна), а потім до ліквідації полкової системи Гетьманщини та утворення 1781 року Київського намісництва, яке охоплювало всю територію сучасної України від Дніпра до Збруча. У книжці автор висловлює свій власний погляд на історію України і підкреслює, що історія Русі/України це складова історії країн Центральної та Східної Європи.


Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї

Володимир Лис

*
Книга-літопис від лауреата численних нагород та премій Володимира Лиса – це життєвий досвід на перший погляд звичайної сільської жінки, бабусі Пелагеї, це та сама велика мудрість нашого народу. І можливість долучитися до неї велике щастя. «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» не просто книжка це літопис народного досвіду, пам’ятник правічній мудрості українського народу. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.


Теплі історії талановитих людей


*
«Теплі історії талановитих людей» – продовження популярної серії «Теплі історії», майже всі книжки якої стали українськими бестселерами.
Що в цій книжці? Життєві історії людей, яких ми всі знаємо і любимо:
Юрiй Андрухович
Катерина Ботанова
Ольга Герасим’юк
Лариса Денисенко
Iрена Карпа
Андрiй Куликов
Iван Леньо
Сергiй Лещенко
Юрiй Макаров
Мар’яна Садовська
Наталка Сняданко
Авторка розмовляла з кожним героєм і з кожною героїнею, визбирувала історії та цікаві зізнання. У результаті їй вдалося зберегти звучання голосів талановитих людей, які поділилися своїми досвідами. Водночас це живе мовлення вона трохи «фікціоналізувала», дещо підкресливши драматургію життєвих подій, адже іноді потрібен погляд збоку, щоби помітити внутрішню логіку та зв’язки між ніби випадковими збігами обставин.



Одного разу… Неправильна книга

Ірен Роздобудько

*
«Одного разу» це книга-сповідь від Ірен Роздобудько, історія життя з «авторськими коментарями». Одного разу ми народжуємося на світ, потім починаємо шукати сенс життя, робимо помилки. Розчаровуємося, падаємо, злітаємо, віримо, зневірюємося. Шукаємо вчителів або самі стаємо вчителями. Любимо або не знаходимо любові. Сперечаємось або дозволяємо себе переконати. Робимо свій вибір або пливемо за течією. Віримо, що добро перемагає зло, або самі стаємо злом. Одного разу нам усім хочеться повірити в диво. Приміряти на себе бодай одну його пір`їнку. Можливо, ця книга ота пір`їнка. Книга, яку сама Ірен Роздобудько назвала неправильною книгою. Неправильною в тому сенсі, що вона не підпорядковується жодним літературним шаблонам, як і саме життя не можна з певністю окреслити контурами.



Зима в Тисмениці

Олег Лишега

*
До книги вибраного Олега Лишеги одного з найнеповторніших українських поетів, лауреата американського Пен-клубу за найкращу перекладну поетичну книжку увійшов майже увесь його поетичний доробок, деякі з перекладів, а також п’єса «Друже Лі Бо, брате Ду Фу».
Це найповніше вибране автора.



300 оповідок для душі

Піно Пелегріно

*
У цій книзі автор пропонує читачеві 300 коротких історій. Цікавих, динамічних, живих історій із життя і про життя. Бо, на думку автора, саме історії, переказані чи написані, є найкращим мостом, який поєднує людей, наближає їх одне до одного і до Бога.
Піно Пелегріно - католицький священик, письменник, автор близько 50 книг, сотень статей та памфлетів. Професор педагогіки та психології. Викладав релігію у Вищому інституті релігійних наук в італійському місті Фоссано. Один із найпопулярніших ведучих на італійському Радіо Марія.



30 доказів існування Бога (і 29 заперечень)

Сергій Жадан

*
Нова книжка зветься інакше, але вона теж за великим рахунком «госпелс і спірічуелс», та й взагалі все, що пише Жадан останні років десять «госпелс i спiрiчуелс», як би воно не визначалося автором, критикою та видавцями: зонги, балади, коментарі, вірші з прозою чи проза з віршами, увесь цей джаз не що інше як «духовні співи растаманів», духовні гімни переселенців. Суть спірічуелсу (госпел той же спірічуелс, тільки авторизований) у безпосередньому переживанні біблійної історії, в перекладанні її з книжкової мови на мову вулиці. При тому біблійні історії відчуваються як те, що відбувається тут і зараз, у цьому місті, в цім степу, на цій трасі, з цими людьми, з чоловіками і жінками, з солдатами, торговцями й мандрівниками, тими, хто молиться і тими, хто не молиться». Інна Булкіна, упорядник серії «Числа»


Хроніки загубленого світу

Степан Гаврош

*
Книга переносить читача хронологічно від сучасності до виборів 2000-х, порушуючи моральні злободенні проблеми Української державності. Автор, висвітлюючи способи їх вирішення, роздвоюється у двох світах, що переплітаються і дають змогу читачеві самостійно задуматись і знайти вирішення у тому просторі, який щодня поруч, але ми його не помічаємо, бо уряд нашої країни цього не хоче.



Борітеся – поборете! Поетика революції


*
До книги увійшли вірші поетів різних поколінь, поєднаних однією ідеєю – боротьбою за незалежність, свободу і соборність України. Поетичні рядки сповнені туги за полеглими в нерівному бою, і разом з тим, світлої віри в перемогу, нездоланність нашого народу. Світлини з Майдану проникливо відтворюють усю палітру буремних протистоянь.