вівторок, 6 листопада 2018 р.






 Пожовкле листя,сіре небо, Осінній вітер,листопад. Ох, скільки споминів далеких До нас вертається назад?

Був час і вітряний і зимний І листя падало на шлях. Та в душах нам світло сонце, І квітки нам цвіли в серцях.
0, незабутній листопаде? Пройдуть літа,пройдуть віки, А ти стоятимеш над нами.
Як тінь,Господньої руки.

Відзначаючи 100 річчя утворення Західно-Української Народної Республіки в бібліотеці-філіалі с. Надрічне пройшов тематичний вечір "ЗУНР-провісниця держави України"










пʼятницю, 31 серпня 2018 р.


Дивися, безкрайнєє, синєє небо,

Стоїть над землею, неначе шатро.

Воно посилає любов нескінченну

І щиро дарує надію й добро.

Тут мешкають люди привітні та чесні,

Хліб–сіллю гостей зустрічають вони.

Земля наша щедра, родюча, багата –

Усіх нагодують безмежні лани.

Хай знає весь світ про казкову країну,

Де синєє небо та жовті поля.

Хай квітне щаслива моя Україна!

Найкраща, безцінна, любима земля.

З нагоди Дня Незалежності в бібліотеці-філіалі проведено відео-мандрівку "Україна -унікальна, Україна надзвичайна."



пʼятницю, 8 червня 2018 р.


Всміхається сонце привітно й ласкаво,

Цей день на планеті хай щастям сія.

Час радісно лине, змістовно й цікаво

Добробутом повниться кожна сім'я

Хай війни стихають від сміху дитини,

Душа очищається, серце співа,

А розум підносить крізь будні людину,

Порядність всю землю нехай обійма!

"Веселковий світ дитинства" під такою назвою пройшов дитячий ранок в бібліотеці-філіалі с. Надрічне.




















четвер, 19 квітня 2018 р.





А поки ми, заплутані в тенетах
Лжеправди, за софітами не бачимо Зорі
І молимося новим ідолам в багетах,
На сполох б'є Собор Його душі.
Лана Світ  

                                                             


Олесь Гончар… 3 квітня цього року  ми святкували 100-річчя з дня народження великого українського письменника і гуманіста. Які б зміні довкруги не відбувалися, Олесь Гончар не сходить з його прижиттєвої висоти. Він народився і жив в Радянському Союзі, але його постать на тлі тієї епохи постає як феномен в українському вимірі. Щира, незрадлива любов письменника  до України, уселяє віру в майбутнє нашого народу. Як світло незгасної зорі, з нами його твори, публіцистичні виступи, щоденники.
Слухаймо ж Олеся Гончара, який від чистої молодої душі проспівав у літературі свою першу пісню любові і на схилі літ, молодий духом, відлетів у небеса з лебединою піснею на вустах.
Слухаймо уважно його соборне слово, віщий голос тронки в українському степу. Слухаймо ж душею, і, може, відкриється нам велика таїна, яку він залишив нам, сущим і прийдешнім, у дивному-предивному чарі-слові.



пʼятницю, 30 березня 2018 р.




Із книгою і словом поріднися,

Хай буде книга – твій насущний хліб.

Тож зачерпни із неї і напийся,

Снаги, що в серці залишає слід


- Виставка – запрошення «Веселімось , граємось , книжечки читаємо» (1-4 клас)

- Пізнавальна подорож дитячими енциклопедіями «Знання та таємниці на книжкових         полицях» (7-9 клас)
  -Виставка малюнків «Мій улюблений казковий герой» (1-6 кл.)
  -Флешмоб " Книго рідна! Ти всім нам потрібна!»  (1-9 клас)










середу, 31 січня 2018 р.

Твори-ювіляри 2018 року


220 років – (1798)–«Енеїда» І.П. Котляревський (перша публікація)

200 років – (1818)–«Роб Рой» В. Скот

200 років – (1818) – «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж. Г. Байрон

180 років – (1838) – «Наталка-Полтавка» І.П. Котляревський

180 років – (1838) – «Пригоди Олівера Твіста» Ч. Діккенс

170 років – (1848) – «Домбі і син» Ч. Діккенс

170років – (1848) – «Ярмарок марнославства»В. Теккерей

150 років – (1868) – «Діти капітана Гранта» Ж. Верн

140 років – (1878) – «Микола Джеря» І.С. Нечуй-Левицький

140 років – (1878) – «П’ятнадцятирічний капітан» Ж. Верн

130 років – (1888) – «Сто тисяч» І.К. Карпенко-Карий

120 років – (1898) – «Війна світів» Г. Уеллс

90 років – (1928) – «Людина-амфібія» О.Р. Бєляєв

90 років – (1928) – «Дванадцять стільців» І. Ільф та Є. Петров

90 років – (1928) – «Мина Мазайло» М.Г. Куліш

80 років – (1938) – «Хобіт, або Туди і Назад» Дж. Р.Р. Толкієн

50 років – (1968) – «Собор» О.Т. Гончар

50 років – (1968) – «Диво» П. А. Загребельний









"В сердцях людських не вмерли Крути, 

Вони проклали у майбутнє шлях,

щоб гордо майорів навіки 

жовто-блакитний український стяг.

Було їх триста, тільки триста

Героїв Українських соколят.

(М.Коломий)





У спогадах учасників студентського бою під Крутами 29 січня 1918 року, роздумах сучасників, поетичним і публіцистичним словом на тлі для нас трагічних суспільно-політичних і військових подій осмислюється героїка подвигу юнаків в ім'я України.

Видання, матеріали якого подаються, як правило, в оригіналі, друковані раніше тільки в еміграції й часто без повних імен авторів, розраховане на українську молодь і всіх тих, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби нашого народу в 1917—1921 роках.



Трагедія під Крутами знайшла палкий відгук у серцях свідомих громадян України і далеко за її межами. Відомі поети, прозаїки, публіцисти С.Єфремов, Л.Старицька – Черняхівська, Д.Дорошенко та інші опублікували щирі і зворушливі статті у вільній пресі про героїчну загибель юних бійців за волю. Так, Л.Старицька – Черняхівська у статті “Пам’яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами” писала: “Для нас могила ця лишиться на віки полум’ям віри, вона дала нам незабутнє минуле. Це буде друга свята могила над Дніпром”.

Вражені трагедією під Крутами, похоронами жертв більшовицького терору, Павло Тичина, Олександр Олесь, Уляна Кравченко, Валер’ян Поліщук та інші вилили свій біль, створивши проникливі поезії, присвячені пам’яті загиблих.

Крути. Січень 1918 року: документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / Упоряд. Я. Гаврилюк. – К.: «Просвіта», 2008. – 840 с.
Збірник є результатом десятирічної роботи історико - культурологічного товариства «Герої Крут», пошуків, вивчень та досліджень лицарського подвигу героїв. Більшість документів та матеріалів є надзвичайно цінними, зовсім невідомими і маловідомими.








Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року / Упоряд. І. Ільєнко. – Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1995. – 348 с. Пропонований збірник, перший в Україні після сімдесятилітнього ідеологічного табу бодай на позитивну згадку про подвиг одержимих, саме й покликаний стати тим п'єдесталом, з якого має розпросторюватися світло правди і чесного поцінування тих, хто першим згорів на жертовному вогні в ім'я самостійної України.





Бій відлунав… / Упорядник-редактор В. О. Рог. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2006. – 96 с.Повернутись до історичної правди, по-новому описати її, пам'ятати загиблих героїв, яких вела у бій любов до України.














Героїка трагедії Крут / Упоряд. В. І. Сергійчук. – К.: Україна, 2008. – 464 с.
У спогадах учасників бою під Крутами, роздумах сучасників поетичним і публіцистичним словом на тлі для нас трагічних суспільно-політичних воєнних подій осмислюється героїка подвигу юнаків України в ім’я своєї Вітчизни. Видання, матеріали якого подаються, як правило, в оригіналі, друковане раніше тільки в еміграції й не скрізь містить повні імена авторів. Розраховане на українську молодь і всіх тих, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби нашого народу в 1917-1921 роках.


День Соборності (день Злуки)

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».
Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

Відзначаючи День Соборності в бібліотеці-філіалі с. Надрічне була проведена історична година "Соборна мати Україна - одна на всіх,як оберіг"