пʼятницю, 28 березня 2014 р.



Минуло 200 років від дня народження Т.Г.Шевченка - славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе . Шевченко - це наша душа, наша мудрість, це наша сила. Які б нещастя і муки не випадали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо із ним буде Тарас Шевченко, його "Заповіт".

Він завжди підтримував і підтримуватиме нас, додаватиме наснаги.

Тож нехай "Заповіт" Великого Кобзаря стане заповітом для нас - зберегти мову народу, його звичаї, його пісні й пронести все це через віки.

Нехай вогонь його душі запалить у наших серцях іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі, свого народу.

Хай же й сьогодні, і в наступні роки розбудови української держави обпікає промерзлі наші душі огнем словесним Шевченко, хай воскресає він, пророк народу нашого, повсякчас у наших благородних помислах і державних ділах.

І на оновленій землі, над ланами широкополими, полями вільними містами і селами як весняні води могутнього Дніпра лине вічно жива в народі слава Великого Кобзаря.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, скрізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встала в новій красі скрізь лихоліття

Твоя, Тарасе, звільнена земля."


Продовжуючи відзначення ювілею Тараса Шевченка в бібліотеці-філіалі села Надрічне пройшло ряд заходів:

Стежкоми пворчості Тараса Шевченка інтернет-вікторина.

Поетична Шевченкіана - літературна композиція.

У скарбниці Шевченкових поезій - голосні читання.




















вівторок, 18 березня 2014 р.

Тарас Шевченко-постать, що єднає Україну

В неділю, 9 березня, починаючи з 16 години переповнений зал нашого сільського клубу чекав на святковий концерт з нагоди відзначення 200-літнього ювілею Тараса Шевченка. 

Але напевне жоден з глядачів не міг уявити такого масштабного і тривалого дійства, що відбувалося на великій сцені. Камера, фотоапарати та мобільні телефони невпинно фіксували все гарне і яскраве, а такого було справді дуже багато...

Літературний вечір до двохсотліття Великого Українця, Пророка, Патріота, Героя, Генія, Мученика, Борця, Кобзаря, Поета, Мислителя, Художника Тараса Григоровича Шевченка в Надрічному таки вдався на славу.

Малятка з дитячого садку, учні школи та аматори сільського клубу своїми виступами вразили не лише найближчих людей, але й всіх односельчан.

Які ж історично необхідні у надзвичайно важкий для України, під вкрай сильну музику "Реве та стогне Дніпр широкий", доносив голос читця до всіх присутніх. Шевченко завжди був з українським народом і перемагав загарбницькі режими, що посягали на наші землі.

А якою ж багатосимволічною була запалена свічка, що одиноко стояла на столі... І першою піснею, що прозвучала з зі сцени був "Отче наш"...

В кожній сценці, що передавала непросте життя Великого Кобзаря було щось дуже проникливе й морально необхідне.

Декламування учнями школи поезії "Кобзаря" вкотре підтвердило, що шевченкове слово є вічно живим, правильним та пророчим.

Без перебільшення народні пісні на вірші Тараса Шевченка "Тече вода з-під явора", "Дими мої", "Така її доля", "Тополя", "Зоре моя вечірняя", а також "Матусина пісня", "Повіяв вітер степовий", "Батьківська мова", "Пророчий голос Кобзаря", "На високій дуже кручі", "Шевченкові рядки", "Молитва"та інші , що лунали у виконанні дівчат і хлопців школи, жіночого хору та чоловічого тріо були глибинним виявом могутньої величі української душі. 

Звичайно, не можна забути й чарівний танок маляток з дитячого садка.

"Заповіт" як завжди став логічно-символічним завершенням шевченківського дійства.

Потім був ще слова сільського голови та подячні "Многії літа.





























пʼятницю, 7 березня 2014 р.


                                           Нетлінне слово Кобзаря

                        Бібліографічний огляд літератури


       (до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка)

У кожної нації є свої провідники, духовні лідери і натхненники. Для нас, українців, – це Тарас Григорович Шевченко. Саме постать Великого Кобзаря, його ідеї та прагнення бачити Україну вільною й самостійною є тим потужним об’єднуючим чинником, який в усі віки нашої непростої історії надихав і спрямовував будівників та захисників української державності на довгому тернистому шляху до Незалежності.

Шевченко як явище велике й вічно живе – невичерпний, нескінченний і незупинний. Волею історії його ототожнено з Україною, і разом з її буттям триває Шевченкове, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, озиваючись до нових болів і дум, стаючи до нових скрижалей долі.

Кожна епоха має своє уявлення про Шевченка, формує і сприймає його образ. По дорозі до нас, у нові часи, у майбутнє, його називали поетом національним і тут же відступали назад – робили поетом селянським, «мужицьким». Його величали «поетом-самоуком» і «академіком гравюри», «поетом-народником» і «поетом європейської мислі», його заганяли під найрізноманітніші стандарти, його намагалися причесати кожен своїм гребінцем, а він все ж залишається Шевченком – «поетом вулканічного вибуху, котрий потягує за собою шерег ланцюгових реакцій» (Є. Маланюк), поетом, Муза якого прорвала «якусь підземну гать, …замкнену багатьма печатями» (М. Костомаров), Шевченко, що запалив світло, при якім стало видно по всій Україні, що поділив нас на «живих і мертвих» (П. Куліш), Шевченком, при якому будь-які означення не є адекватні його образові, бо він Шевченко реальний і Шевченко – символ.

Посмертна доля Шевченка так само незвичайна і ні з чим незрівнянна, як і його життя. Мало хто із великих людей був за життя такий легендарно славний, такий люблений своїм народом – і водночас такий гнаний його ворогами; рідко кому випадало стільки страждань і рідко хто, так багато давши людям, так мало від них дістав; рідко кому доля ставила стільки перепон і так люто переслідувала, здавалося все роблячи для того, щоб він став не тим, ким усе-таки став. Та ось він помер, і минали роки, і світ жив без нього, а любові й ненависті до нього не убуло; і його ім’я, його поезія, його могила, його пам’ять ставали предметом такої боротьби, таких поклонінь і поруг, таких осягнень і фальсифікацій, що якусь аналогію знайти нелегко.

Боротьба за Шевченка тому і тривала так довго, тому й була такою гострою, що це – боротьба за душу українського народу.

Про Тараса Шевченка – поета і людину – написано вже не одну сотню книжок мовами різних народів світу, не одну тисячу наукових розвідок та публіцистичних і популярних статей, і немає числа виголошеним на його честь доповідям та промовам. Обсяг Шевченкіани можна порівняти хіба що з обсягом літератури про найбільших світових поетів і митців.


Шевченко ,Т. Кобзар [Текст] / Т. Шевченко; передм.  П. Мовчана; худож. В. Гарбуз. – К. : Просвіта, 2004. – 588 с. : іл.

Час не в годинниках, не в трибках, циферблатах та стрілках… Він – у тобі, так само, як і вічність… Стрілки відтинають від постаті Т. Г. Шевченка все зайве, час відшліфовує і саму постать… І замість пульсуючого єства можна мати перед собою лише холодний мармур… Але це вже мармур твого заціпленого єства, яке перестало чути в собі Слово, що пробуджує щоразу інтуїтивне знання про світ…І кожне слово в творах про Тараса Григоровича Шевченка викликає в тобі важливу почуттєву хвилю, набуває особливої значущості: «Тричі крига замерзала, тричі розтавала..», « Не нам на прю з тобою стати! Не нам діла твої судить…». Кобзар відкриває для нас слово утверджене – знання про світ.

 Шевченко ,Т. Вибрана поезія. Живопис. Графіка [Текст] / Т. Шевченко; упоряд., авт. прим.    С. Гальченко; вступ. ст.  І. Дзюби. – К. : Местецтво, 2007. – 604 с. : іл. – Укр., англ.

Поетична і мялярська спадщина Тараса Шевченка давно стала набутком світової культури. Дане видання вибраних поезій мовою оригіналу та в перекладах англійською мовою (здійснене лауреатом премії імені Івана Франка Вірою Річ із Великої Британії) доповнюється репродукціями найкращих зв’язків живописних та графічних творів, що вдало розкривають різнобічність таланту Тараса Шевченка – поета і художника

 Шевченко ,Т. Г. Повне зібрання творів [Текст] : у 12 т. / Т. Шевченко; редкол. М. Г. Жулинський [та ін.]. – К.: Наук. Думка, 2001. –

Т 1 : Поезія 1837 – 1847 [Текст]   /  Т. Шевченко; перед. Слово І. М. Дзюби, М. Г. Жулинського. – 784 с. : портр.

Видання містить в собі: переднє слово «На вічному шляху до Шевченка» І. Дзюби та  М. Жулинського, Поезію 1837 – 1847 років, творчі заготовки, редаговане, DUBIA 1837-1839 рр., незнайдені твори. А також алфавітний покажчик імен і назв, географічних назв та алфавітний покажчик творів.

Творча спадщина великого, українського поета Т. Г. Шевченка є вагомою в українській літературі.

Книжка  розрахавана на широке коло читачів, зокрема літературознавців, студентів та школярів.

 Шевченко ,Т. Г. Поетичні твори (1837-1847) [Текст] : твори в 5-ти т. /  Т. Г. Шевченко. –[Т. І]. - К. : Дніпро, 1978. – 370 с.

Він був сином мужика – і став

володарем в царстві духа.

Він був кріпаком – і став велетнем

у царстві людської культури.

Іван Франко

У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генія. У книзі вміщено поетичні твори (1837-1847)   Т. Шевченка.

Вірші – Gedichte [Текст] /  [Т. Г.  Шевченк Ф. Шіллер,        Л. Українка, Г. Гейне]. – Дніпропетровськ: Січ, 2008. – 241 с.    

У збірнику вміщено лірику видатних українських та німецьких поетів: Тараса Шевченка (1814 – 18610, Фрідріха Шіллера (1759-1805), Лесі Українки (1871-1913), Генріха Гейне (1797-1856) в оригіналі та в перекладах німцькою та українською мовами.                                                                                                                                                                           

Шевченко ,Т. ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ [Текст] / Т. Шевченко. – Одеса : Маяк, 2008. – 374 с.

«Думи мої, думи мої» - книга-білінгва, у якій вибрані твори Т. Г. Шевченка сусідять з їх перекладами болгарською мовою. Видання адресоване читачам- болгарам, педагогам навчальних закладів, учням і студентам котрі вдосконалюють знання болгарської мови.

 

                                                                                                       Шевченко ,Т. Г. Вибрані поезії [Текст] / Т. Г. Шевченко. – К. : Дніпро, 1981. – 247 с.

До збірки ввійшли широковідомі вірші та поеми великого поета, революціонера-демократа, основоположника нової української літератури Тараса Григоровича Шевченка , одного з найвидатніших діячів світової культури.

    

 Шевченкова Криниця [Текст] : збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка / вступ. слово Л. І. Андрієвського; упорядн. В. Дрошенко, Т. В. Майданович. – К. : Криниця, 2003. – 288 с. : портр. (Сер. « Скарби Тарасової Гори).

«Шевченкова Криниця» - це збірник найвідоміших, особливо яскравих і змістовних висловів (афоризмів) і широких уривків із поетичних творів Тараса Шевченка та його прозової спадщини: повістей, драматичних творів, листів, щоденника тощо.

Ця книга має велике теоретичне і практичне значення для всіх шанувальників української літератури, які зможуть більш ефективно використати творчі надбання Т. Г. Шевченка в навчанні та повсякденній діяльності.

Цим виданням започатковується серія книг «Скарби Трасової Гори», в якій широкому колу читачів буде представлена творча спадщина Тараса Шевченка та інші унікальні матеріали із музейної збірки Шевченківського національного заповідника, - зокрема, каталоги його мистецької та букіністичної колекції, архівні документи, фотографії, епістолярія тощо.

Арсенич, П. Тарас Шевченко і Прикарпаття [Текст] /  П. Арсенич. –   Івано-Франківськ : Нова зоря, 2001. – 200 с.

У книжці на основі архівних, літературних і музейних джерел, газетно-журнальних повідомлень, публікацій професора В. Полєка та інших дослідників розповідається про поширення та видання творів Т. Шевченка в Галичині, про вшанування його пам’яті на Івано-Франківщині, спорудження йому пам’ятників, видання поштових листівок.

У кінці книжки в алфавітному порядку подані короткі бібліографічні довідки про відомих людей, які причетні до пропаганди літературно-мистецької спадщини Кобзаря, про наших земляків-лауреатів національної премії ім. Т. Г. Шевченка та про членів наукового товариства   ім. Т. Шевченка.

Книга ілюстрована рідкісними фотографіями із музеїв та збірки  П. Арсенича.

Лепкий, Б. Життєпис Тараса Шевченка [Текст] / Т. Шевченко. – Івано-Франківськ: Нова зоря, 2004. – 216 с. : іл.

Основу цієї ювілейної книжки становить науково-популярна біографія Тараса Шевченка, написана 90 років тому Богданом Лепким як передмова до повного видання творів Кобзаря, підготовленого ним у Кракові 1918 р. і виданого «Просвітою» 1919р. (Київ - Ляйпціг, 240 ст.). Півстоліття вона була недоступною українському читачеві.

В 1994 р. ця біографія п. н. «Про життя і твори Тараса Шевченка» вийшла окремою книжкою в Тернополі невеликим накладом без списку використаної Богданом Лепким літератури, з обмеженою кількістю ілюстрацій, однак і вона вже стала бібліографічною рідкістю.

Підготовлене нами до 190-ліття від дня народження Тараса Шевченка перевидання вже згаданої передмови п. н. «Життєпис Тараса Шевченка» вміщує повний комплект (108) ілюстрацій, повний список літератури, з використанням більш сучасного правопису.

Книжка розрахована на викладачів української літератури, студентів, учителів. Учнів середніх шкіл та всіх шанувальників Шевченка, спраглих правдивого слова про Генія України.

«Я дуже щиро Вас люблю…» [Текст] : Шевченко у розповідях сучасників  / упоряд. , передм., прим.   О. В. Ковалевського. – Х. : Прапор, 2004. – 352 с.

Основою збірника стала повість книжки В. М. Репніної (1808-1891) про Тараса Григоровича Шевченка, з яким вона познайомилася у своєму родовому маєтку 1843 року в Яготипі на Полтавщині. Почуття, яке спалахнуло у неї до поета, розкрило її літературний дар. «Повість безмовна любов» стала першим твором про Шевченка, а княжна Репніна була першою, хто назвав тоді ще тридцятилітнього поета генієм. Репніна всіляко допомагала поетові, навіть коли він був на засланні і царські власті заборонили їй листуватися з ним. Крім повісті, в книгу включено лист В. М. Репніної до Шарля Ейнара, який за естетичними і стильовими особливостями  є самостійним епістолярно-художнім твором , також цілком присвяченим висвітленню постатті Шевченка, особливостей його характеру, світоглядним та художнім перевагам, що формувалися в його інтенсивному творчому житті яготинського періоду. Доповнює збірник  цілий масив спогадів сучасників Шевченка про нього, серед яких відомі імена – П. Куліш, М. Костомаров, І. Тургенєв, М. Лєсков, багато інших. Хронологічна послідовність у розташуванні цих матеріалів дає виразну картину життєвого і творчого шляху, є ббезцінною скарбницею живих свідчень про нього, джерелом ґрунтовного визначення його біографії.

Книга буде корисною найширшому колу читачів, зокрема шкільництву і студентству.

Руденко ,О. І. ВІЧНИЙ ЯК НАРОД [Текст] : навч. посіб. / О. І. Руденко, Н. Б. Петренко. – К.: Либідь, 1998. – 272 с.

Тема України доля народу , біблійні мотиви – ці невичерпні пласти творчості  українського генія, великого поета і художника Т. Г. Шевченка висвітлюються в книзі. Сторінки життя та творчості Кобзаря, хрестоматійно відомі теми доповнюють і поглиблюють раніше не публіковані документи, спогади сучасників Т. Г. Шевченка, а також репродукції з його картин, офортів, автографи тощо.

           Для студентів вищих навчальних закладів, учителів та учнів середніх шкіл, ліцеїв і гімназій, усіх шанувальників великого Кобзаря.


Зайцев, П. І. Життя Тараса Шевченка [Текст] / П. І. Зайцев; упоряд. та про комет.  Ю. Іванченко; передм. В. Шевчука. – К. : Мистецтво, 1994. – 352 с. : іл.

Це – перевидання книги, що побачила світ 1955 р. накладом НТШ та Бібліотеки Українознавства в Парижі – Нью-Йорку – Мюнхені. П. І. Зайцев (1886-1965) – один з найвидатніших шевченкознавців сучасності, - на противагу радянським літературознавцям, що замовчували і фальшували факти біографії поета, підносить значення Шевченка як національного пророка під впливом ідей якого розвивалася і досі ведеться боротьба за цілковиту незалежність України. Видання доповнене значною кількістю кольорових та чорно-білих ілюстрацій – архівних матеріалів, фото, репродукцій художніх творів як самого Шевченка, так і його сучасників.

Дуда, І. Тарас Шевченко на Тернопільщині [Текст] / І. Дуда, Б. Мельничук. – Тернопіль: Новий колір, 2007. – 107 с.

  Під час етногафічної експедиції Тарас Шевченко побував на Тернопільщині. Ці відвідини нашого краю відбились у його творчості: відомі його малюнки Почаївської Лаври, про Почаєв є згадки в поемах Шевченка «Слепая» (1842), «Невольник» (1845), «Петрусь» (1850), а про Кременець поет згадав на засланні у повісті «Варнак» (1853—1854). Розгорнутий матеріал про перебування Т. Г. Шевченка на Тернопіллі, про вшанування його пам’яті у краї подається у книзі І. Дуди та Б. Мельничука:  

 Отож, якщо хочемо відродити і зберегти людську самоповагу, національну гідність і невмирущість, заслужити пошану в інших народів, милість у Бога, уважно читаймо й вивчаймо творчість Великого Кобзаря, живімо праведно, пам’ятаймо про нашу велику місію на землі, не цураймося свого українського роду!