Сьогодні Україна вшановує 75-ту річницю однієї з найтрагічних сторінок в історії Голокосту – масове вбивство євреїв 29-30 вересня 1941 року у Бабиному Яру в Києві. Аби увічнити пам’ять про жертв звірств, скоєних нацистами під час окупації столиці України, та щоб запобігти повторенню злочинів проти людяності, Президент України підписав окремий указ щодо заходів у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру.
Бабин Яр – одне з тих місць, що символізує пам’ять про людей, які стали жертвами загарбницьких планів фашистської Німеччини. Тут упродовж 1941-1943 років німецькі окупанти закатували понад сто тисяч людей різних національностей: євреїв, українців, ромів, росіян. З року в рік сюди приходять люди, щоб віддати шану полеглим, а головне – зберегти у суспільній свідомості трагічні сторінки тієї страшної війни.
У радянські часи довкола Бабиного Яру створювали чимало міфів, які остаточно ще не розвіяні. Скажімо, тривалий час культивувалася думка, що спротив німецьким окупантам у Києві чинило лише більшовицьке підпілля. Усіляко замовчувалися інформація про боротьбу українських націоналістів з німецькими окупантами, а факти масових арештів та розстрілів українських патріотів у Бабиному Яру радянські історики не помічали.
Фашистські карателі знищували за національною приналежністю євреїв і ромів – жінок, старих і дітей, і взагалі всіх тих, хто чимось не догодив владі «арійської раси».
Кожного року у вересні до пам’ятників у Бабиному Яру лягають вінки і свіжі квіти. Сюди приходять пом’янути близьких і далеких родичів, приїздять вшанувати жертв звірств одних людей проти інших громадяни різних країн з усіх куточків світу. І ми нині вклоняємося загиблим і ще раз згадуємо страхіття жорстокої війни та свавілля. Це нас надихає на рішучі дії – українське суспільство має об’єднатися навколо ідеї побудови в Україні правової європейської держави, мусить навчитися захищати себе та свої цінності й у жодному разі не допустити повторення таких гуманітарних катастроф, злочинів проти людяності.
