середа, 15 травня 2019 р.



             «Великдень іде – свято в душу несе».


І в серці радість через край:
Воскресли поле, річка, гай,
І лине пісня до небес:
«Христос воскрес! Христос воскрес!»


Катерина Перелісна



Весняного дня, коли розпускається верба, приходить до українців світле свято Великодня. Приходить з дитячим сміхом і кольоровими крашанками, з випеченою високою паскою і дбайливо прикритим вишиттям святкового  пасхального кошика.

Святкова атмосфера була створена в сільській бібліотеці оформлено Великодню світлицю "Великдень — Світле Христове Воскресіння". Тут представлено виставку пасхальних рушників наших користувачів "Духовна краса Великодніх рушників".   . Пасхальна вишивка — це один з найважливіших атрибутів святкування Великодня. Незмінною залишається традиція – свій великодній рушник, жінка повинна вишита сама, вкласти в нього свою душу, поєднати ті кольори та візерунки, які подобаються саме їй.


Також до послуг користувачів оформлено викладку літератури «Великдень іде – свято в душу несе». Представлена література ознайомить всіх бажаючих із традиціями святкування Великодня, розповість про походження одного із важливих символів цього свята в Україні – писанку. Цікаво пройшов і народознавчий квест " Великоднє диво "участь в якому прийняли юні користувачі бібліотеки . Діти мандрували казковим потягом  їх чекали зупинки -" Звичаї", " Легенди ",  відвідали станцію "Казкову" і "Поетичну", На зупинці "Дозвілля" їх чекали розваги , різноманітні ігри з крашанками. Також юні користувачі виводили гаївки , прославляли  свято Воскресіння  в піснях 
















 










середа, 3 квітня 2019 р.




«Людина, для якої книжка
 у
же в дитинстві стала такою необхідною,
як скрипка для музиканта,
як пензель для художника,
ніколи не відчує себе
обділеною, збіднілою, спустошеною».
В.Сухомлинський
2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

 


2 квітня - Міжнародний день дитячої книги
Вітаємо Вас,любі користувачі, з Міжнародним днем дитячої книги!



Міжнародний день дитячої книги відзначається 2квітня, починаючи з 1967 року за ініціативою і рішенням Міжнародної ради з дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального рівня нових поколінь людства.
    З цієї нагоди  в бібліотеці для дітей відбулася виставка-презентація нових надходжень " Новинки літератури - дітям "
Бажаємо, щоб наші книжкові полиці поповнювалися цікавими книгами, а читання приносило задоволення і приємні враження!



пʼятниця, 22 березня 2019 р.



Гетьман Мазепа та його доба

(380 років від дня народження І. С. Мазепи (1639–1709),
українського військового політичного і державного діяча, гетьмана України)

( Бібліографічний огляд літератури )


«Тільки людина такого дипломатичного й                             
 геніального покрою, як гетьман Іван Мазепа,

змогла тоді керувати палаючою ззовні і зніті
Україною. І дати нащадкам своїм Заповіт

Святої Мазепинської Ідеї: Волю Україні!»
                              / Володимир Левицький /

  Іван Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
   Мудрий і обачний політик, геніальний стратег, гетьман Війська Запорозького, меценат і високоосвічена людина свого часу мав одну велику мету – досягнути єдності та незалежності для України. Будучи обдарованим дипломатом, зберіг Запорізьку Січ – джерело військової сили своєї країни. Вже на початку свого правління І. Мазепа почав розвивати духовні та культурні цінності українського народу, за допомогою побудови великої кількості освітніх закладів і церков.
   Осмисленню постаті Івана Мазепи та реалій українського духовно-політичного життя слугують оцінки та висловлювання про нього визначного українського діяча XX ст. митрополита Іларіона (Івана Огієнка), вміщені на сторінках його останнього часопису «Віра й Культура» (1953–1967).
   До 250-річчя вшанування пам’яті І. Мазепи митрополит Іларіон звернувся разом із Собором Єпископів Української Греко-Православної Церкви в Канаді 6 липня 1959 р. із Соборним Посланням: «Великий будівничий і меценат Божих Церков – гетьман Іван Мазепа». Основна увага у названому Посланні приділена меценатству державного діяча, який за час свого гетьманування не переставав будувати по всій Україні церкви та щедро прикрашати їх.
   У Києві гетьман І. Мазепа побудував Братську церкву на Подолі (1693), церкву Великого Миколая (військовий Собор) (1690–1696), обніс Києво-Печерську Лавру камінною стіною. Саме завдяки гетьману Печерській Лаврі, яку митрополит Іларіон називає найбільшим духовним центром України, було підтверджено всі її стародавні привілеї, що дало можливість Всеукраїнській святині розвиватися. До речі, це підтвердження Мазепа виклопотав у московської влади як церковної, так і світської. Це могло вдатися лише йому – людині високоавторитетній і дипломатичній, що вміла маневрувати і домагатися своїх цілей. Крім усього, гетьман І. Мазепа постійно дбав про реставрацію та зведення нових будівель у Печерській Лаврі за власні кошти. Так, 1695–1696 pp. було реставровано Успінську церкву в Лаврі, згодом Свято-Троїцьку церкву та Церкву Всіх Святих. Разом із будівництвом Велико-Микольського Храму на Печерську гетьман Мазепа розпочав відновлення і стародавньої Свято-Софіївської Кафедри у Києві. Це відновлення тривало сім років (1690–1697). Так само Мазепа реставрував і Золотоверху Михайлівську церкву в Михайлівському монастирі (зруйнована в 30-х pp. XX ст., відбудована на початку 90-х pp.). Він же відновив також Спаську церкву Межигірського монастиря та Михайлівську церкву Видубицького монастиря біля Києва. Дуже дбав гетьман Мазепа про Києво-Могилянську Колегію в Києві. При ній побудував Братську Богоявленську церкву, для самої Колегії поставив новий триповерховий коштовний будинок. Він же домігся, що в 1701 році Могилянську Колегію було перейменовано на Академію.
   Багато храмів побудував Мазепа в інших великих і малих містах України – Чернігові (величну дзвіницю при Борисо-Глібській церкві), Сорочинцах, Дегтярівці та ін.
   За словами І. Огієнка: «Гетьман Мазепа любив прикрашати Святі Божі Храми дорогими та пишними Іконостасами (Св. Софія, Успінська, Михайлівська Золотоверха, Січова Покровська Церква), допомагав монастирям, давав багаті пожертви церквам, купував дорогий церковний одяг та утвар. Щедрі Мазепині дари для Церков відомі по всьому православному світі – у Сирії, Палестині, Олександрії, Антіохії, в Царгороді, на Афоні й по інших землях. Так, до Св. Храму Воскресения в Єрусалимі гетьман Мазепа подарував дорогу напрестольну дошку та коштовну Євангелію, срібну тарілку та дорогу Плащаницю. Року 1708-го Мазепа (напевне, ще до трагічних батуринських подій) дав свої кошти для друкування в Сирії дорогої Євангелії арабською мовою. Всі ці дії дають підстави назвати навічно Мазепу будівничим та горливим меценатом Храмів Божих в Україні».



Борщак, І. М. Іван Мазепа: Життя й пориви великого гетьмана : (Авториз. пер. з фр.)/ І. М. Борщак. – Львів : Червона калина, 1933. – IX, 180 с.
Ця книга - життєпис і політичний портрет гетьмана Івана Мазепи, однієї з найдраматичніших і найзагадковіших постатей в історії України, видатного полководця, громадського діяча.




  Доманицький В.   Націотворча роля гетьмана Мазепи = The nation-creative role of hetman Mazepa : промова на ювілейних урочистостях з приводу 250-ліття смерти гетьмана І. Мазепи / Віктор Доманицький. – Чікого : Українська Видавнича Спілка, 1960. – 50 с.
    Вшануванню пам’яті видатного державотворця і мецената, гетьмана України І. Мазепи автор присвятив виступи перед українською діаспорою у Детройті, Міннеаполісі та Вінніпезі, конкретно акцентуючи увагу на його діяльності щодо сприяння розвитку української науки, освіти, книги, театру, архітектури та мистецтва. Також проаналізовано внутрішньополітичну, дипломатичну діяльність гетьмана України; значення бою під Полтавою, протимазепинська акція російського уряду.



Іван Мазепа і мазепинці: історія та культура України останньої третини ХVІІ – початку ХVІІІ століть : науковий збірник / редкол.: Я. Дашкевич, О. Купчинський, І. Скочиляс [та ін.]. – Львів : ІУАД : НТШ, 2011. – 352 с.
 До збірника включено доповіді й повідомлення, виголошені під час двох форумів у Львові восени 2009 р. – наукової конференції «Іван Мазепа і мазепинці: історія та культура України останньої третини XVII – початку XVIII століть», присвяченої 300-й річниці смерті видатного державного діяча, політика й мецената, гетьмана України Івана Мазепи (15-17 жовтня), та Всеукраїнської наукової конференції «Образ гетьмана Івана Мазепи в українській драматургії, театрі, кіно» (16 жовтня).





Крупницький Б.   Гетьман Мазепа та його доба / Борис Крупницький ; пер. з німецької О. К. Струкевича. – Київ : Україна, 2003. – 240 с.
У запропонованій книзі автор використав найновіші дослідження істориків, у тому числі й свої власні щодо вивчення життя та державно-політичної діяльності І. Мазепи – одного із найвидатніших політиків і гетьманів України. Написана цілком доступно, ця праця приверне увагу не лише вчених, а й широкого кола читачів.


 

Луців В.   Гетьман Іван Мазепа = Hetman Ivan Mazepa : життя і діяльність великого гетьмана / Василь Луців. – Торонто : Свобода, 1954. – 126 с.

   Досліджуючи життя та діяльність Івана Мазепи у європейській літературі, автор намагається надати максимально точну і зважену оцінку цій сповненої суперечностей та величі людині. У книзі вміщено репродукції портретів та гравюр українського гетьмана, надруковано «Вірша Івана Мазепи», «Гетьмана Івана Мазепи Прокламація до війська і народу українського».
               



Мазепа / передм., упоряд. тексту та іл. Ю. О. Іванченко. – Київ : Мистецтво, 1993. – 240 с.
  У книзі розглянуто різні точки зору на історичну постать Івана Мазепи: Мазепа – герой чи Мазепа – зрадник українського народу? Відповідь на ці запитання читач знайде на сторінках запропонованого збірника, який присвячений вивченню життя та діяльності одного із найосвіченіших діячів української історії, видатного державотворця і мецената. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави Лівобережної (1687–1704) і всієї Наддніпрянської України (1704–1709) протягом 22 років він, у світовій галереї політиків, посідає одне із найпочесніших місць.


Маланюк Є.   Illustrissimus Dominus Mazepa (ясновельможний пан Мазепа) – тло і постать / Євген Маланюк. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч / Микола Андрусяк. – Київ : Обереги, 1991. – 47 с.
  
Ці два довершені нариси-есе, що вміщені в одній книзі, розповідають про фатальну долю, величезний і не оцінений досі вклад у розбудову культури України Івана Мазепи – гетьмана України (1687–1709 рр.), видатного державного політичного діяча кінця XVII – початку XVIII ст.
               




Мицик, Ю. Іван Мазепа / Ю. Мицик. – К., 2007. – 69 с. – (Великі Українці).

У книзі в науково-популярному стилі розповідається про визначного українського гетьмана Івана Мазепу. Простежено родовід, життєвий шлях, непересічні людські якості цього Великого Українця. Розгорнуто описано його політичну программу, діяльність на посаді гетьмана як адміністратора, господарника, полководця, мецената, покровителя Православної Церкви. З’ясовано мотиви антиросійського повстання І. Мазепи, спростовано численні фальсифікації, які зображали гетьмана як «зрадника».Для всіх, хто цікавиться української історією.

  Мацьків Т.   Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687–1709 / Теодор Мацьків ; передм. Л. Винара. – Мюнхен : Український Вільний Університет, 1988. – 286 с.
   Наукова праця автора є надзвичайно цінним і ваговим вкладом в українську і загальну історіографію, своєрідним завершенням циклу наукових досліджень історії Козацько-гетьманської держави. У книзі висвітлено діяльність гетьмана І. Мазепи щодо розвитку духовно-культурного життя України: піднесення та розквіт науки, освіти, літератури, мистецтва.




Огієнко І. (митрополит Іларіон)   Розп’ятий Мазепа  / І. Огієнко ; упоряд., автор передм. і комент. М. Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 2003. – 348 с. – (Рукописна спадщина).

  Збірка творів на заборонену раніше «мазепинську» тему дає змогу простежити еволюцію творення автором трагічної і водночас величної постаті української історії – Івана Мазепи – від однозначно критичної оцінки на початку до глибокого усвідомлення й пояснення затаєної від численних донощиків і зрадників з близького оточення заповітної ідеї гетьмана «тихою ходою здобути волю Україні».



Оглоблин О.   Гетьман Іван Мазепа та його доба / Олександр Оглоблин ; ред. Л. Винар. – 2-ге вид., допов. – Нью-Йорк ; Київ ; Львів ; Париж ; Торонто : [б. в.], 2001. – 464 с.
   У збірці праць видатного українського історика вміщено монографію про життя та діяльність українського державотворця Івана Мазепи. Книга доповнена пізнішими примітками автора, а також статтями, що висвітлюють добу гетьмана Мазепи. Написані у кінці 20-х – 60-і роки XX століття, вони не втратили свого наукового значення і сьогодні. Крім того, до книги включено бібліографію праць авторів про Мазепу, опублікованих після 1960 року.
              
               

    Павленко С. О.   Іван Мазепа як будівничий української культури / С. О. Павленко. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2005. – 304 с.
   Актуальність дослідження важливого впливу гетьмана на духовне життя в Україні періоду його правління дає можливість глибше зрозуміти розвиток культурного життя наприкінці XVII – початку XVIII ст., доброчинну діяльність і роль державотворця у вирішенні найголовніших проблем тогочасного буття.
               
  

Шевчук, В. О. Просвічений володар. Іван Мазепа як будівничий Козацької держави і як літературний герой / В. О. Шевчук. – К. : Либідь, 2011. – 464 с.
     В історичній розвідці перед читачем з'явиться не просто легендарний гетьман Іван Мазепа, а далеко не пізнаний, утім найцікавіший, максимально наближений до реального, образ великого гетьмана. З'ясовується його роль у розбудові Козацької держави як державотворця і володаря ренесансового типу. Мазепа постає як меценат, будівничий церков і монастирів, натхненник і творець Високого бароко в українській культурі. 
   

пʼятниця, 15 березня 2019 р.






І став для нас Шевченко заповітом,
Безсмертним, як саме людське життя.
Ми будем славить перед цілим світом
Живе й святе Шевченківське ім’я!


Україна… В одному вже тільки цьому слові бринить музика смутку і жалю. Україна-країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її. Є у нашій українській літературі імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія от уже понад двісті років викликає в людях почуття гордості і захоплення красою, своєю силою і народною мудрістю.
    Пошана і вдячність наповнюють серця усього людства, бо Тарас ШЕВЧЕНКО – не тільки співець України, він митець на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі.   У багатьох оселях наших земляків і сьогодні можна побачити портрет ШЕВЧЕНКА, заквітчаний вишитим українським рушником
В день народження Т.Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.
  Шануючи Кобзаря, у нашій книгозбірні, для широкого кола користувачів оформлена книжкова виставка "Великому Кобзареві присвячується ", для наймолодших користувачів бібліотеки    проведена відео-мандрівка "Шевченко - дітям ".Проводиться анкетування " Шевченко, родина, суспільство "




















вівторок, 26 лютого 2019 р.









А сотню вже зустріли небеса.

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник ,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…


Людмила Максимлюк


20 лютого став Днем Героїв Небесної Сотні, нашою гіркою історією, нашим болючим минулим, яке повинен пам’ятати кожен.Віра, надія та любов – три основні Божі чесноти, які мають стати фундаментом життя, основою нашого світогляду. І навіть сьогодні, у сучасному світі, де часто панують зовсім протилежні настрої душі, знаходяться серця вірні Господнім настановам, ті, які готові показати іншим шлях до світла, правди та істинної свободи навіть заплативши за це занадто дорогу ціну.
Найкращим прикладом такої героїчної самопожертви стала «Небесна сотня» – наша біль і гордість, сльози і вдячність за все, що її бійці зробили для нас. Імена героїв-патріотів назавжди закарбує історія, як найкращих синів нашого українського народу, бо герої – не вмирають, вони житимуть в нашій пам'яті вічно.
"Кращі з кращих за свободу сміло стали без вагань" під такою назвою пройшла  година пам'яті в бібліотеці-філіалі с.Надрічне