вівторок, 22 вересня 2015 р.
Як ся маєш, Дрищеве?*
Доброго дня, Надрічне!
Ти в моїм серці щемом,
Болем і світлом вічним.
Шум Золотої Липи,
Зілля п’янкого трунки
В душу мені улито
Щедрим твоїм дарунком.
Тим чебрецем росистим,
Що на горбі крутому.
Оком криниці чистим
Біля самого дому.
Співом гаїв, ланами,
Ніжно-блакитним небом.
Голосом тата й мами
Кличеш мене до себе.
Гомоном рідним люду,
Дзвоном святим церковці.
Силу вливаєш в груди,
Наче ласкаве сонце.
Йшов я у світу клекіт,
Міряв доріг сувої,
Ти ж було недалеко, —
Завше в мені й зі мною.
Маю надію щиру,
Що, як прийде година,
Ти своїм тихим миром
Приймеш мене, як сина.
В неділю, 30 серпня 2015 року в селі Надрічне відбувся
Дитальніше читайте http://nadrichne.org.ua/
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар