пʼятниця, 22 липня 2016 р.





Пригоди з Бароном Мюнхгаузеном!

( рандеву з книгою)

 Даний масовий захід пройшов в сільській бібліотеці

з чнями-читачами 3-7 кл.







Распе, Р. Е. Пригоди барона Мюнхгаузена : повість:[для мол. та серед. шк. віку] / пер. з рос. О. Юркевич; ілюстр. І. Олейникова. – К.: Школа, 2002. – 240 с.: ілюстр. – (Золота бібліотека).



Бібліотекар

Привіт всім! Пропоную вам поринути у світ пригод з Бароном Мюнхгаузеном – героєм відомого твору Рудольфа Распе « Пригоди барона Мюнхгаузена».

Хто з нас не любить цікаві і веселі пригоди? А якщо ці пригоди описані в літературі — це ще цікавіше. Особливо, коли їх герой — дотепний барон Мюнхгаузен. Його оповіді дуже веселі і незвичайні. Автор «Пригод барона Мюнхгаузена» Рудольф Еріх Распе зміг поєднати в оповіданнях реальне і фантастичне. Кожна історія знаменитого кавалериста цікава і захоплююча. Згадаймо хоча б оповідання «Кінь на дзвіниці», коли герой приїхав до Росії взимку і прив’язав коня до маленького стовпчика і заснув. А коли прокинувся, то побачив, що кінь висить на вершечку дзвіниці. Вночі почалася відлига, розтанув сніг, а стовпчик цей був вершечком дзвіниці. Хіба могло таке статися?

Ми розуміємо, що ні. Але так цікаво читати й уявляти незвичайні події, коли все закінчується дуже добре. Що ж так приваблює нас, звичайних читачів, у цих неймовірних пригодах? Хіба ми самі не фантазуємо про щось незвичайне, хіба не уявляємо себе героями? Ми можемо уявити себе і на ядрі, і в череві великої риби, і на Півночі, де стоять жахливі морози. Наше уявлення занесе нас будь-куди. Але для цього потрібно мати таку ж багату фантазію, вміння знаходити вихід із будь-якої ситуації, як у головного героя «Пригод…» — барона Мюнхгаузена. Кожен може знайти в цих оповіданнях щось захоплююче, цікаве, чарівне і водночас повчальне і дуже смішне. Тому ця книга стала однією з найпопулярніших у світовій літературі.


Розповідь читача

: Ієронім Карл Фрідріх барон фон Мюнхаузен  народився 11 травня 1720 року у маєтку Боденвердер неподалік від Ганновера (це Німеччина).

Карл Фрідріх Ієронім був п’ятим з восьми дітей в сім’ї полковника Отто

фон Мюнхаузена. Батько помер, коли хлопчику було 4 роки, і його виховувала мати.

В 1735 г. 15-річний Мюнхаузен поступає пажем на службу до можновладного герцога Брауншвейг-Вольфенбюттельского Фердинанда Альбрехта II.

Коли Ієроніму виповнилося 15 років, він пішов на службу до герцога Брауншвейгського, а через два роки став пажем у його сина, принца Антона. Оскільки принц проходив службу у Росії, Мюнхаузену довелося переїхати у цю країну.

На той час Антон Брауншвейгський сватався до Анни Леопольдівни, племінниці тодішньої російської імператриці Анни Іоанівни. Тому юний Мюнхаузен постійно бував при дворі імператриці і брав участь в усіх парадах.1750 року у Німеччині помер батько Ієроніма, і  він поїхав разом зі своєю дружиною на батьківщину.Більше у Росію барон ніколи не повертався. Так закінчилася «російська одіссея» барона Мюнхгаузена, без якої не було б його дивних оповідань.

З 1752 року Ієронім Карл Фрідріх фон Мюнхгаузен жив у родовому маєтку вБоденвердері.Барон багато розповідав про свої пригоди в Росії. Він був чудовим оповідачем і частенько придумував якісь небувальщини. Поступово ці веселі фантазії Мюнхаузена про полювання, військові пригоди і подорожі стали відомими у Німеччині. Щоправда, спочатку люди сприймали його оповіді як справжню брехню, і Мюнхаузен отримав дуже образливе прізвисько – «барон-брехун».Але у 1785 році німецький учений і літератор Р. Распе літературно обробив ці історії, після чого видав цілу книжку про пригоди барона Мюнхаузена.Ця книжка викликала величезний інтерес читачів, і відношення до барона змінилося.

-

        Звучить запис

    Григорий Горин, музыка Алексея Рыбникова — Монолог барона Мюнхгаузена / Олег Янковский /  

       

Бібліотекар   

      Яким ви уявляєте портрет барона Мюнхаузена?

(Це вже немолода людина, але сповнена сил і енергії. Обличчя у барона овальне, ніс орлиний, розкішні довгі вуса, на голові військовий капелюх. На ньому військовий одяг, бо він учасник російсько – турецької війни).

-Щоб зрозуміти, які риси характеру притаманні образу барона, звернемося до тексту. І перше за все до дивовижних пригод Мюнхаузена з кіньми. Як опинився його кінь на дзвіниці?


Розповідь читача

- Оповідання «Пів коня». 


А зараз невеличка вікторина

З якого оповідання уривки?

а) «Кінь пив, не міг напитися» (Пів коня»)

б) «Ми з розгону шубовснули у воду, в болото. Порятунку не було» («За волосся»)

в) «Навколо ні кущика, ні деревця. Лише маленький стовпчик стирчав» («Кінь на дзвіниці»)

г) «У цю мить повз мене пролетіло зустрічне ядро, що його пустили турки в наш табір» (Верхи на ядрі»)

д) «Двісті найдужчих матросів поставили в роті чудовиська сторчма дві височезні щогли, і воно не могло стулити рота. Кораблі весело випливли з черева у відкрите море. З'ясувалося, що в утробі цього велета перебувало сімдесят п'ять кораблів.» (« Кораблі, поглинуті  рибиною»)

е) «Але я змусив коня вискочити на чайний стіл і так спритно гарцював серед чарок і чашок, що не розбив ані чарочки, ані найменшого блюдця». («Кінь на столі»)


Читач

Ілюстрації до  «Пригод  барона…» робили художники Н. Котел, І. Вишинський, Н. Бєлякова. Але перевага надається  ілюстраціям Гюстава Доре. Нема жодного подвигу барона, який  не був би проілюстрований художником. Перед нами його ілюстрації.


Бібліотекар

А зараз ми з вами передивимось мультфільм. 

"Приключения Барона Мюнхаузена" 


Бібліотекар

Я впевнена, що ви прочитаєте оповідки барона з превеликим задоволенням: його  пригоди змусять вас сміятися так само, як сміялися тисячі дітей до вас.



Немає коментарів:

Дописати коментар