середа, 9 березня 2016 р.


Ранок у лісі









"Всі ви, мабуть, чули пісні відомого українського композитора Олександра Білаша. їх залюбки співають ваші мама й тато, бабуся чи дідусь, та й ви самі частенько їм підспівуєте. А ось тепер композитор Олександр Білаш вирішив, любі друзі, оповісти вам про чарівну музику лісу власними віршами. Отож читайте уважно та уважно вслухайтеся в кожне слово композитора-поета — і ви неодмінно почуєте, про що співає ліс."


В лісі рано-вранці
почалися танці.
Взявся лапкою жучок
за легесенький смичок,
сів собі під липкою
із листочком-скрипкою                                                    
та й веде по струні
затанцюють і сумні!                                                        
А сорока-білобока,
взявшись крилоньками в боки,
то з прискоком, то з підскоком
на жучка хитрує оком.                                              
Дятел дзьобом б'є в сучок —
веселіше грай, жучок!
Ворухнувсь трави пучок —
то прокинувсь їжачок
і до гурту поспіша:
в нього теж співа душа.
І зайчата-веселята
раді в танці пострибати:
вушка — вгору, хвостик — вниз —
аж тріщить під ними хмиз.
А пішов у танець вовк —
тільки всю траву потовк
та й подався в хащу,
розтуливши пащу...
Чи то правда, чи здалось? —
в сосняку спинився лось:
нашорошив вуха —
мелодію слуха.
Боягузик-борсучок
виліз із-під гілочок,
прилетіла сойка —
під музику ойка.
На вільшині — тетерук,
на калині — чорний крук —
тихнуть, не співають —
мабуть, нот не знають.
Прилетіли дві синички
схожі, ніби дві сестрички,
метушливі, гомінкі,
голосочки в них дзвінкі.
Поросятка-дикунці
в смужку одягли штанці —
із йоршистими чубами
хрюкають поміж дубами...
Тут на цей безладний спів
соловейко прилетів.
Змовкла лісова сім'я —
стали слухать солов'я.



Немає коментарів:

Дописати коментар