А сотню вже зустріли небеса.

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник ,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Людмила Максимлюк

20 лютого став Днем Героїв Небесної Сотні, нашою гіркою історією, нашим болючим минулим, яке повинен пам’ятати кожен.Віра, надія та любов – три основні Божі чесноти, які мають стати фундаментом життя, основою нашого світогляду. І навіть сьогодні, у сучасному світі, де часто панують зовсім протилежні настрої душі, знаходяться серця вірні Господнім настановам, ті, які готові показати іншим шлях до світла, правди та істинної свободи навіть заплативши за це занадто дорогу ціну.
Найкращим прикладом такої героїчної самопожертви стала «Небесна сотня» – наша біль і гордість, сльози і вдячність за все, що її бійці зробили для нас. Імена героїв-патріотів назавжди закарбує історія, як найкращих синів нашого українського народу, бо герої – не вмирають, вони житимуть в нашій пам'яті вічно.
"Кращі з кращих за свободу сміло стали без вагань" під такою назвою пройшла  година пам'яті в бібліотеці-філіалі с.Надрічне