Пам’яті Патріарха

«Любіть свій нарід,

за нього постійно моліться,

для нього працюйте,

вчіться і жийте!»

Патріарх Йосип Сліпий.

Йосип Сліпий – це світла і героїчна постать, яка зробила великий вклад в розбудову нашої церкви. Це безстрашний Пастир, організатор релігійно - церковного життя, вчитель, духовний батько і оборонець рідної церкви й народу.
  В бібліотеці-філіалі с. Надрічне пройшов  вечір пам'яті "Життя Йосипа Сліпого-подвиг в імя Бога і України"до 125-річчя від дня народження  Патріарха .Захід був організований  працівники бібліотеки та клубу .  
  З життєвим шляхом Йосипа Сліпого глядачів ознайомила Марія Черинда.Духовну поезію читали Люба Сорока і Надія Баран . У виконані Ірина Савчук , Марії Черинди,Каріни Слотюк прозвучали пісні " Бог ласкавий" , "Батьківський поріг", "Я вірю в Бога" , "Віра" , "Не дивись маленьке очко де не слід".Під час проведення вечора були використані інтернет-ресурси бібліотеки відео " Люди свободи", " Йосип Сліпий крізь терни до зірок " Гладачі мали можливість переглянути викладку літератури"Світлій пам'яті Патріарха Йосипа Сліпого" а також пам’ятні світлини про перебування Йосипа Сліпого у Римі. 
 Патріарх Йосип Сліпий став національним героєм України, великим сподвижником її відродження. Його діяння – тріумф Христової правди, тріумф живучості нашої церкви і нації, до якої йшов увесь український народ .

Майдан. Мабуть, нині це слово знають у всіх країнах світу. Майдан Незалежності – це не тільки велика й головна площа в центрі Києва, Майдан – це небажання жити в системі тоталітарної корупції і малограмотної влади, що розграбувала країну. Це прагнення жити за європейськими стандартами. За це Україна заплатила більш як сотнею людських життів та кількома сотнями покалічених людей. Страшна ціна. «Революція Гідності». Саме так назвали ці буремні дні боротьби народу проти злочинної влади, що тривала впродовж усіх зимових місяців 2013-2014 р. та призвела до повалення тоталітарного режиму.
Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Полягли за честь, за волю, за право бути Українцями і за свою Батьківщину. Героїчна Сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

 З нагоди річниці вшанування Героїв Небесної Сотні у ,у бібліотеці-філіалі села Надрічне для юнацтва  відбулась година пам'яті "А сотню вже зустріли небеса"  молодь села мала можливість пригадати події, які вже ввійшли в нашу історію, згадати Героїв Небесної Сотні, переглянути відеоролик «Герої не вмирають».

Акт злуки – урочисте проголошення Директорією акта про об'єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину незалежну державу 22 січня 1919 р. в Києві.
Внаслідок розвалу Австро-Угорщини на зхідно-українських землях 1 листопада 1918 постала нова держава – ЗУНР. Під тиском широких народних мас, що прагнули об'єднання з "Великою Україною", в умовах розв'язаної поляками інтервенції Українська національна рада ЗУНР, її найвища законодавча влада, доручила своєму урядові – Державному секретаріату ЗУНР – вжити необхідних заходів для возз'єднання всіх українських земель в єдиній державі. 1 грудня 1918 у Фастові було укладено "передвступний" договір між УНР і ЗУНР про наступну Злуку обох республік в одну велику державу.
3 січня 1919 Українська національна рада ЗУНР у Станіславі (нині м. Івано-Франківськ) затвердила "передвступний" договір між ЗУНР і УНР і прийняла ухвалу про злуку.
22 січня 1919 р. Директорія УНР з приводу визначної події видала Універсал, яким оповістила про утворення єдиної незалежної УНР. В урочистій обстановці у цей день в Києві на Софійському майдані було проголошено Акт злуки.
Акт злуки одностайно схвалено 23 січня 1919 Трудовим конгресом України. Назву ЗУНР було замінено на "Західна область Української Народної Республіки" (ЗОУНР), якій забезпечувалася територіальна автономія.
Враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) Української держави Указом Президента України 22 січня установлено як День Соборності та Свободи України.
20 січня в сільському клубі села Надрічне  відбувся творчий звіт творчих колективів  села , з нагоди Дня Соборності України, також була представлена книжкова виставка "Соборна мати Україна- одна на всіх, як оберіг".  

Книги-ювіляри 2017 року

320 років казкам Ш. Перро «Попелюшка», «Кіт у чоботях» (1697)

185 років повісті О. Пушкіна «Дубровський» (1832-1833)

185 років казці О. Пушкіна «Казка про царя Салтана» (1832)

180 років роману Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» (1837)

180 років казці Г. К. Андерсена «Нове плаття короля» (1837)

180 років віршу М. Лермонтова «Бородіно» (1837)

175 років роману М. Гоголя «Мертві душі» (1842)

140 років роману Ш. Бронте «Джен Ейр» (1847)

160 років роману Г. Флобера «Госпожа Боварі» (1857)

155 років роману І. Тургенєва «Батьки і діти» (1862)

150 років роману Ж. Верна «Діти капітана Гранта» (1867-1868)

150 років роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» (1867)

145 років книзі Ж. Верна «Навколо світу за 80 днів» (1872)

145 років книзі М. Вагнера «Казки кота Мурлики» (1872)

135 років роману М. Твена «Принц і жебрак» (1882)

135 років повісті І. Франка «Захар Беркут» (1882)

120 років роману Г. Уеллса «Людина-невидимка» (1897)

95 років повісті-феєрії А. Гріна «Червоні вітрила» (1922)

85 років повісті С. Васильченка «В бур’янах» (1932)

80 років збірці оповідань Б. Житкова «Морські історії» (1937)

75 років казці А. Сент-Екзюпері «Маленький принц» (1942)

29 вересня – День пам'яті жертв Бабиного Яру

Сьогодні Україна вшановує 75-ту річницю однієї з найтрагічних сторінок в історії Голокосту – масове вбивство євреїв 29-30 вересня 1941 року у Бабиному Яру в Києві. Аби увічнити пам’ять про жертв звірств, скоєних нацистами під час окупації столиці України, та щоб запобігти повторенню злочинів проти людяності, Президент України підписав окремий указ щодо заходів у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру.

Бабин Яр – одне з тих місць, що символізує пам’ять про людей, які стали жертвами загарбницьких планів фашистської Німеччини. Тут упродовж 1941-1943 років німецькі окупанти закатували понад сто тисяч людей різних національностей: євреїв, українців, ромів, росіян. З року в рік сюди приходять люди, щоб віддати шану полеглим, а головне – зберегти у суспільній свідомості трагічні сторінки тієї страшної війни.

У радянські часи довкола Бабиного Яру створювали чимало міфів, які остаточно ще не розвіяні. Скажімо, тривалий час культивувалася думка, що спротив німецьким окупантам у Києві чинило лише більшовицьке підпілля. Усіляко замовчувалися інформація про боротьбу українських націоналістів з німецькими окупантами, а факти масових арештів та розстрілів українських патріотів у Бабиному Яру радянські історики не помічали.

Фашистські карателі знищували за національною приналежністю євреїв і ромів – жінок, старих і дітей, і взагалі всіх тих, хто чимось не догодив владі «арійської раси». 

Кожного року у вересні до пам’ятників у Бабиному Яру лягають вінки і свіжі квіти. Сюди приходять пом’янути близьких і далеких родичів, приїздять вшанувати жертв звірств одних людей проти інших громадяни різних країн з усіх куточків світу. І ми нині вклоняємося загиблим і ще раз згадуємо страхіття жорстокої війни та свавілля. Це нас надихає на рішучі дії – українське суспільство має об’єднатися навколо ідеї побудови в Україні правової європейської держави, мусить навчитися захищати себе та свої цінності й у жодному разі не допустити повторення таких гуманітарних катастроф, злочинів проти людяності.

 ЛІТЕРАТУРНИЙ КРУЇЗ «ІВАН ФРАНКО - ДІТЯМ» 

 27 серпня ми святкували 160 років від дня народження І. Франка. 

Величною є постать Івана Яковича Франка в українській літературі, історії та культурі. Із щедрої його криниці ми українці черпаємо силу та наснагу.  І з теплим сердечним почуттям, з батьківською любов'ю писав Іван Франко про малюків. Саме для них, найменших, Каменяр написав чимало творів. Щоб більше дізнатись про творчість письменника в бібліотеці  для вихованців дитячого садка ''Малятко'' пройшов літературний круїз Іван Франко-дітям». Спочатку діти «помандрували» життєвими та творчими стежками цього письменника Ну а після цього діти інсценували казку Івана Франка «Ріпка». Під час якої проявили неабияку фантазію та акторську майстерність. А ще зрозуміли мораль цієї казки, що потрібно робити добро та завжди допомагати один одному. 

 Вишита колоссям і кетягами калини, оспівана солов’їним щебетом земля святкувала Незалежність України. Урочистості відбулись і в нашому рідному селі Надрічному

 Святкування розпочалося спільним молебнем за Україну біля  каплички  матері Божої.

З вітальним словом до присутніх звернувся  сільський голова Володимир Баран який щиро привітав всіх з Днем Незалежності України та наголосив, що День Незалежності  набуває особливого змісту. Свято Дня народження нашої держави перетворилося на символ нескореності та єднання українського народу.

Учні школи порадували присутніх святковим концертом у їхньому виконанні прозвучали пісні «Квітуча Україна»,» Молитва за Україну», «Над землею тумани» та ін.

Святковий концерт відбувся і біля адмінбудинку села .Ведучі Володимир Ванца,та Роксолана Недільська привітали всіх жителів села з цим величним святом. У виконанні  жіночого ансамблю прозвучали пісні «Над землею тумани»,»Матері»,»Черешенька»,» У вишневому саду». Солісти Василина Павлів, Роксолана Недільська ,Ірина Савчук , Михайло Піх, Богдан Баран виконали для глядачів пісні :»Молитва за Україну»,»Щоб хотілося й моглося», «Україні», «Співаночки»,»Дідусів заповіт»,»Небесна сотня України»,» З'єднаймося у вірі українці». . Щирими оплесками  зустрічали глядачі наймолодших учасників свята, вихованців дитячого садочка «Малятко «.Юні артисти підготували свою концертну програму : пісні , танці, декламування віршів.